Порівняльний аналіз Державного бюджету-2020. Вступ

Сайт «Тверезий погляд» і команда «ЗеФакТи» починають спільний проект – аналіз Державного бюджету України на 2020 рік. Матеріали публікуватимемо орієнтовно тричі на тиждень.

При аналізі видатків Державного бюджету на 2020 рік (далі ДБ 2020), спостерігається основна проблема, а саме його незбалансованість та непрозорість по деяких видатках. Це підтверджується низкою підготовлених проектів законів, якими пропонується внести до нього зміни.

Також цей бюджет сформовано на засадах централізованого розподілу видатків, що підтверджується значним зменшенням видатків у вигляді дотацій та субвенцій для місцевих бюджетів.

Такий підхід вказує на бажання централізованого контролю за місцевою владою, що може негативно вплинути на розпочаті попередньою владою реформи з децентралізації влади та фінансової незалежності місцевих громад (те саме підтверджується нещодавнім проектом Закону України про внесення змін до Конституції України щодо впровадження інституту «префектів», який уже відкликано через негативну реакцію людей). Крім того, це може вказувати на бажання влади вплинути на майбутні місцеві вибори.

Спостерігається дивний підхід до формування видатків, направлених на оплату праці. У більшості випадків вона по всіх органах збільшена (крім обласних державних адміністрацій), незважаючи на задеклароване скорочення апаратів державних органів на 10%. Разом із тим спостерігається несправедливий, а в деяких випадках нелогічний підхід до формування таких видатків.

Так, наприклад, враховуючи видатки ДБ 2020 та граничну чисельність працівників апарату міністерств (Постанова Кабміну від 5 квітня 2014 р. №85), розмір середньої заробітної плати розпорошений та не піддається будь-якій логіці:

Вважаємо, що такий підхід до формування заробітних плат навіть Міністерство фінансів не зможе пояснити.

Крім того, дуже дивним виглядає збільшення відповідних видатків для Верховного Суду України, численність суддів якого має скоротитись вдвічі.

Найважливішим питанням в умовах захисту України від агресії РФ є забезпечення належного фінансування оборонного сектору, а також підтримання напряму України до вступу в НАТО.

Разом із тим, незважаючи на збільшення розмірів видатків з вищезазначеного питання, галузь недофінансована більш ніж на 100 млрд грн, а основне збільшення переважно спрямоване на збільшення оплати праці. І жодної програми для приближення Української армії до стандартів НАТО.

Отже, з чого ми починаємо 2020 рік.

Більшість українців чекали 2020 рік, адже саме цей рік мав стати кінцем «епохи бідності» та початком економічного розвитку країни, оскільки саме у цьому році нова влада може розпочати свою роботу за новим державним бюджетом (сформованим командою однодумців та некорумпованими експертами).

Разом із тим у 2020 рік ми входимо в умовах глибокої кризи, як політичної, так і фінансової. Інколи здається, що Україна стала кіностудією, замість реальних дій, спрямованих на поліпшення життя громадян, знімаються ролики, в яких демонструється видимість роботи та видання сумнівних доручень.

Що ми маємо насправді?

• Значне невиконання показників державного бюджету на 2019 рік. Дефіцит становить більше 50 млрд грн та впритул наблизився до критичної позначки дефіциту, встановленої МВФ – 3% від ВВП.
• Незбалансований Державний бюджет на 2020 рік, до якого постійно вноситимуть зміни, що свідчить про відсутність належного планування.
• Позбавлення державних підприємств можливості розвитку через збільшення постановою КМУ від 4 грудня 2019 р. №1015 до 90% відрахувань від чистого прибутку до державного бюджету державними підприємствами та державними акціонерними товариствами.
• Рекордну заборгованість по заробітній платі, рекордне падіння промислового виробництва, загрозливе зниження конкурентоспроможності українського експорту.
• Підписаний Протокол домовленостей щодо транзиту газу, який насправді вигідний лише агресору. Згідно зазначеному протоколу, Україна відмовляється від потенційного прибутку в розмірі 12,2 млрд дол. США.
• Лотерею для громадян щодо тарифів на газ, а в реальності зростання тарифів на опалення й ціни на газ для приватних споживачів більш ніж на 25% у 2020 році.
• Незрозумілу земельну реформу, яка не знайшла підтримки серед громадян України, переважно через норми, якими пропонувалося продавати великі ділянки іноземцям, що неминуче призвело б до втрати Україною своїх земель, а також в цілому через непрофесійний підхід до формування норм проекту.
• Дестабілізований Уряд, новий перегляд формування міністерств, після об’єднання нове роз’єднання, що сприятиме дестабілізації роботі Уряду та працівників відповідних міністерств та зупинення на тривалий час реформ.

Далі буде