Вони не готові до повернення Криму

Гліб Бабіч

Інформований, досвідчений, компетентний постійний представник президента України в Автономній республіці Крим Антон Кориневич зробив заяву, що Україна не готова до повернення Криму.

Він сказав чудові у своїй відвертості слова:

“Наприклад, починати необхідно з того, хто що робить у Криму. Хто заходить до Криму, починає працювати на рівні місцевої влади, хто – на рівні центральної. Тобто, готовності поки дійсно немає і над цим потрібно активно і важко працювати, зокрема і нам, але не тільки. Я думаю, і РНБО, і Міністерство тимчасово окупованих територій, і силовики повинні мати розуміння, що саме зробить Україна, коли отримає сигнал із Криму”.

Ой, а як це? Чому це “Україна не готова?” Може, це нинішня “команда” не готова і не знає, що потрібно робити? Це як раз зовсім не дивно в команді чемпіонів по неготовності. І це, швидше за все, чиста правда. Але робити такі заяви – це постріл в ногу. І не “молодій команді”, а Україні.

Або це просто пінг-понг? Просто спроба підіграти тим, хто схиляє думку всього світу до нашої “неготовності до Криму?” Тому що напередодні кульку для пінг-понгу вкинув на поле посол Франції в Україні Етьєн де Понсен:

“У цьому питанні (повернення Криму ) ми прагнемо бути прагматичними. Сьогодні ми не бачимо формату, в якому можна було б результативно обговорювати це питання. Включення питання Криму в “нормандський формат” нічого не дасть – навпаки, це питання потягне на дно весь корабель”.

Зрозуміло? Як все чудово складається. У Європі нібито “не бачать формату повернення”, а ми дуже вчасно “не готові”. Тобто результатом партії в пінг-понг може виявитися витіснення питання Криму не тільки з порядку денного, але і зі списку питань взагалі. Надовго. На невизначений термін.

З тихої згоди тих, хто представляє Україну. Під школярське “ми не готові”. Під зняття санкцій.

Найбільшу вигоду отримає росія, причому за всіма параметрами – політичними і економічними. А також Європа позбудеться частини “політичного головного болю” і отримає можливість поліпшити торговельні справи. Не втративши обличчя.

Україна програє в усьому. Тому що ВОНИ не готові.
Точніше, готові, але не до того.

Браво, Антон!

Автор