Інвестиційний проект А.Садового “Індустріальний парк “Біля Сміттєзвалища”
Історія про те як антикорупційно-антиклептократично-реформаторський мер Львова інвесторів залучав, індустріальні парки будував і десь 100 млн. грн. “загубив”
Вперше про плани створення індустріального парку у Львові я дізнався на початку 2015 року. Сталося це після того, як новоспечений депутат від Самопомочі пояснював людям чому не голосував за важливий закон.
В цьому випадку пан Кіраль, скоріш за все не збрехав, бо відомості про те, що над проектом працювали можна знайти в мережі. Ось, наприклад. В цій презентації зверніть увагу на те, що з місцевого бюджету пропонувалось виділити до 20 млн. грн. на реалізацію проекту, а також те, що одним з учасників проекту мала бути Фуджікура.
Пан Кіраль казав, що для впровадження інвестпроекту, для створення тисяч робочих місць у Львові, він буде готувати пропозиції до закону щодо пільгового режиму для інвесторів. В кінцевому випадку пропозицій від нього я так і не побачив, а за нагадування про пропозиції я був забанений шановним депутатом. Однак, такий закон був розроблений без участі Кіраля і прийнятий. Цікаво, що за цей закон проголосувало тільки 6 членів Самопомочі з 26, а закон був прийнятий 227 голосами. Це для розуміння того, як Самопоміч піклується про інвестиційний клімат.
Нікого би той інвестиційний клімат не турбував, якби не вибори. І тут пан Садовий, що хотів знову стати мером, почав обіцяти. Спочатку обіцяв, що
“Четверта з найбільших в Європі компаній з управління індустріальними парками «СТР» (Нідерланди) інвестує 50 млн євро в будівництво Індустріального парку в Рясне-2, де буде створено понад 3 тис нових робочих місць.”
А потім героїчно оголосив про це у себе на фейсбуці:
Таким чином, пройшло вже півтора року, вже січень 2017, скоро але той “березень” ще не настав.
Попри те, що так званий “інвестор” будівництва так і не розпочинав, міська влада продала йому земельну ділянку площею більше 23 гектарів за 52,5 млн грн. (раніше передбачалась оренда). Цікаво ще й те, що продана земля є спірною.
Попри те, що так званий “інвестор” будівництва так і не розпочинав, міська влада витратила 16,9 млн грн на підведення е/енергії до цієї земельної ділянки, при тому, що на момент затвердження пропозиції інвестора, планувалось витратити 10 млн грн.
Тобто на даний момент жителі Львова руками свого мера віддали 23 гектари землі в межах міста за 52,5 млн грн якомусь дядькові і з тих 52,5 млн грн витратили 16,9 млн грн на підведення е/енергії до цієї земельної ділянки, тобто віддали 23 гектари землі у Львові за 35,6 млн грн.
Що львів’яни отримали взамін? – Нас поставили в чергу:
І тут Андрій Іванович згадав, що в нас поганий інвестиційний клімат. Ну звичайно, якщо за нього голосує 6 депутатів Самопомочі з 26 і то після того, як депутати інших фракцій проявили ініціативу.
І тут Андрій Іванович згадав, що в нас війна і всі бояться інвестувати. Дивно, бо згадувана в презентації Кіраля Фуджікура спокійно відкрила завод в кількох кілометрах від “індустріального парку” і інших 3 великих інвесторів відкрили свої підприємства у Львівській області. Напевне війна у Львові на площі Ринок, 1. Та й взагалі дивно, що Андрій Іванович згадує про війну коли його партія не голосує за військові закони, визнання Геноциду, бюджети.
Але це ще не вся історія… Виявляється, земельна ділянка, яка була продана інвестору за 52,5 млн грн, в яку потім міська влада вклала ще 17 млн грн по нормативній оцінці коштувала 140 млн грн, а рішення про її продаж по такій ціні приймав Садовий, хоча мала приймати міська рада.
Тобто, місто замість того, щоб отримати 140 млн. грн., по факту отримало 35,6 млн. грн. І ви знаєте, можна було би ще якось зрозуміти пана реформатора Садового, котрий настільки хотів вислужитися перед обіцяючим створити 3000 робочих місць інвестором, що завдав збитків Львову на 104,4 млн грн. Можна було би зрозуміти… якби не чергове геніальне стратегічне рішення: поруч з “індустріальним парком” пан Садовий хоче збудувати сміттєсортувальну станцію і навіть обладнання туди завіз. Виглядає воно приблизно так
Чи не правда, геніальне стратегічне планування? Поряд з запланованим індустріальним парком, де, згідно з анонсами, мають знаходитись закордонні гігантти екологічно чистого виробництва, в тому числі харчового, побудувати сміттєсортувальну станцію…
Цікаво, скільки інвесторів вдасться залучити на таку геніальну пропозицію?
Тому постає запитання — а хто ж буде відповідати за цю аферу? Хто відповість за те, що місто втратило мінімум 100 млн грн? Ці питання я сьогодні задав відповідальній особі Львівської міської ради.
І що я отримав у відповідь? — Традиційні розповіді про поганий інвестиційний клімат (за кілька кілометрів від заводу Фуджікура, за відсутності голосів Самопомочі для покращення) і відсутність відповідей на запитання чому львівська влада не виконує закон і не змушує інвестора виконувати свої зобов’язання, замість того, щоб розказувати про “Львів в черзі”.
Таким чином, ми маємо: реформатора, антиклептократа і антикорупціонера Садового, тисячі витрачених людино-годин, сотні піар-годин, гарне відійо з вітрячками, збитки в сумі 100 млн грн, абсолютно безперспективне “місце в черзі” якоїсь чеської контори і відсутність відповідей на запитання: “Хто за це все буде відповідати?”
