Петро Порошенко привітав українців із Днем Соборності (відео)

 

Та не однаково мені,

Як Україну злії люде



Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять…

Ох, не однаково мені.

Флешмобом із цими словами свого пророка Тараса Шевченка українці відреагували на лжепророчий заклик «Какая разница?!»

Мовляв, «какая разница», українська чи російська? Церква московська чи наша? НАТО чи путінський Договір про колективну безпеку, так званий Ташкентський пакт? Європа чи Російська імперія? Якщо «мой адрес не дом и не улица, мой адрес Советский Союз» – то дійсно, «какая ж разница», який пам’ятник і що за провулок?

То патріот чи малорос? Такого рядка дійсно немає в паспорті. Але йдеться не про документ, йдеться про ступінь  громадянської свідомості. Про стан людської душі. Кожний обирає те, що йому більше до вподоби. Більшість українців – патріоти і державники, яким не все одно.

Нам не однаково, яка мова, тому що українська об’єднує і консолідує. Що не заважає нам поважати і тих співвітчизників, які говорять російською, кримськотатарською, румунською, угорською, болгарською та іншими мовами. Це їхнє беззаперечне право.

Нам не однаково, які пам’ятники. Як не було байдуже німцям, коли вони знесли численні пам’ятники Гітлеру. Ми очистили нашу карту від комуністичних ідолів. Місцеві громади тепер самі вирішують, як називати вулиці і кому зводити монументи.

Нам не однаково, яка церква, і тому ми вибороли Томос. Ми розуміємо, що РПЦ в Україні не просто конфесія, а інструмент геополітичного впливу Росії. Але громадяни вільні обирати свій шлях до Бога. Навіть якщо для когось він і досі пролягає, на жаль, через Москву.

Більшості українців не однаково, вступимо ми до НАТО чи сповземо у Ташкентський пакт… Будемо частиною об’єднаної Європи, чи повернемося до сфери російського впливу.

Хороші дороги по всій країні, програма яких була започаткована нашою командою, – це, безумовно важливо. Але нації цементуються не асфальтом, а спільними цінностями.

Україна багата своїм різноманіттям, від Карпатських гір до Донецького кряжу, від північного Полісся до південного Криму. Українці сьогодні єдині як ніколи раніше у своїй історії. Розсварити нас намагався Путін у 2014 році, та домігся лише зворотного.

Так, говоримо різними мовами. Так, ходимо до різних церков. Так, часом і місцями по-різному дивимося на історію. Але об’єднані в єдину українську політичну націю відчуттям патріотизму, любові до України і спільним європейським майбутнім. Така очевидна воля переважної більшості. А права меншості ми поважаємо і захищаємо, як і личить європейській демократії. Кожен має право на своє власне «я» і широкий простір особистої свободи. Бо нація – це не казарма, а як казав класик, – «щоденний плебісцит» за те, що бути разом.

Ми всі єдина родина, за винятком лише тих, хто підняв на Україну зброю. Ми завжди здатні порозумітися один з одним.

Україна – єдина, унітарна європейська держава. Була, є і буде.

Дорогі українці!

Вітаю вас із Днем соборності від себе особисто і від усієї фантастичної команди «Європейської Солідарності».

Слава Україні!

Джерело

 

Поділитися:
Share

Усі відео