Сьогодні день журналістики

Хочу подякувати за мужність і витримку тим небагатьом журналістам, які є в Україні.

Уявляю, як важко їм працювати в умовах, коли журналістське середовище нагадує щось середнє між божевільнею і публічним домом.

Тому робота справжніх журналістів в таких умовах викликає захоплення і повагу. Дуже шкода, що таких людей, серед відомих журналістів, я особисто, можу перерахувати на пальцях.

Однак, хочу звернутися до іншої категорії: до тих, хто завтра з будуна почне писати розслідування, викриття і продовжувати репостити гебельсовщину:

Ви не журналісти, не професіонали, не розслідувачі, не антикорупціонери, не патріоти, ви – ідіоти.

Ідіоти, які продовжують жити в 2011-2012 роках, максимум в 2013, не розуміючи що суспільство змінилося, а ви безнадійно відстали від життя.
Ваш, так званий авторитет (який ви думаєте, що він існує) або зник, або трансформувався під потреби ворожої пропаганди.

Ви, які постійно апелюєте до ідеалів Майдану, але ви ПЕРШИМИ (раніше старих мєнтів і прокурорів) зрадили цим ідеалам, ні на хвилину не перестаючи займатись джинсою і заказухою, не перебираючи в тому хто є замовником.

Маю припущення, що ваше ставлення до влади змінилось тільки тому, що Пеця, на відміну від Янека, вас не купив. Це припущення опосередковано підтверджується дуже популярними в журналістському середовищі міфами про скупого Пєцю і вашою маніакально-параноїдальною боротьбою з “проплаченими порохоботами”.

Заздрість, тупість, чуйка, параноя, шизофренія, злість і агресія – це, на жаль, є характеристиками пересічного українського “журналіста”. Ці характеристики антиеволюційні. Тому вам, тупим репостерам і базарним бабам, які чомусь вважають себе журналістами, залишилось вже не довго.

Суспільство, яке еволюціонує (не так швидко як би хотілось, але надто швидко порівняно з вами), вже скоро з ганьбою викине вас на смітник історії.