Чи встигнуть вони добити країну ще до кінця цього року?

Пригадуєте старий анекдот про ковбоя, який утікав від індіанців та дослухався свого внутрішнього голосу. Там під кінець, коли ситуація вже геть критична, внутрішній голос сказав: “Це ще не кінець, тепер стріляй у вождя”. Ковбой вистрелив, вождь падає поранений і озвірілий щось кричить до своїх бійців. І тоді внутрішній голос резюмує: “А тепер уже кінець (в оригіналі було дещо інше слово)”.

Я не знаю, чи це вже остаточний кінець у надіях відновити співпрацю з МВФ, міжнародними фінансовими організаціями, бізнесом та урядами ЄС. Не берусь каркати, що завдяки цьому почнеться жорсткий відтік інвестицій. Якщо це ще й не остаточний кінець, то наші довгоносики знайдуть спосіб, як зробити отой останній вистріл дурнуватого ковбоя.

А в чому справа? Та в тому, що САП і НАБУ увірвалися в київський офіс німецького Райффайзен Банку для проведення обшуку й затримання голови правління банку Олександра Писарука. Юридичні дії (маски-шоу) формально відбулися в контексті справи проти колишніх високопосадовців Нацбанку (Писарук був першим заступником голови НБУ в 2014-15 роках). Паралельно були атаковані, обшукані поки ще ніби не затримані ряд чинних і колишніх посадовців Нацбанку. Скандальність та загрозливість ситуації змусила Голову НБУ терміново перервати закордонне відрядження й повернутися до Києва для відстежування ситуації й спроб мінімалізувати негативні наслідки.

Сама справа, щодо стабілізаційного кредиту, яка формально стала приводом для атаки на банкірів, явно дута в частині звинувачень посадовців НБУ (не представників тодішньої приватної банківської структури, вони, схоже, таки винуваті). Але наслідки будуть абсолютно реальними.

Я не встигаю навіть відслідковувати негативні новини одного дня. Тільки за вчора-сьогодні дуже поганих подій уже десь за два десятки.

Здається, вони таки стараються встигнути добити країну ще до кінця цього року…

* * *

Фото © НБУ (Олександр Писарук – другий справа)