Навіщо ж Голос подав голос?

Светлана Самборска
Светлана Самборска

Не могу сказать, что удивлена заявой Голоса “Надо выйти из Минских”. Удивлена положительной реакцией на эту заяву от, казалось бы, адекватных и неглупых людей.

Суть Минского соглашения проста:

– оно остановило наступление вторгнувшихся в Украину в конце августа 2014 года российских регулярных войск;
– оно является комплексом мер, невозможных для выполнения обеими сторонами, и это делает Соглашение основой для так называемой Blame Game – ситуации, когда обе стороны обоснованно обвиняют друг друга;
– поскольку одна сторона – агрессор, а другая – жертва агрессии, что признано международными организациями, а так же поскольку Минское Соглашение было закреплено резолюцией Совбеза ООН №S/RES/2202 (2015), то следствием Blame Game становится сохранение санкций на агрессоре.
Всё.



Что будет в случае выхода Украины из минского соглашения? Что изменится? Прекратятся ли обстрелы?

Нет, обстрелы не прекратятся. Мы уже перестали стрелять в одностороннем порядке, мы уже отводим войска, но это никак не прекратило обстрелы. И не могло прекратить – с чего бы вдруг?

Точно так же выход из Минских обстрелы никак не прекратит. Единственным следствием выхода будет снятие санкций с России. А возможно даже и наложение санкций на Украину, потому что, повторюсь, выполнение Минска закреплено резолюцией Совбеза ООН.

Для сохранения санкций на России Украине надо:

– быть на шаг впереди в выполнении Минских – это было обеспечено принятием Закона об особом статусе. Неработающего Закона – условием начала его работы был вывод российских войск и наемников с Донбасса, что невыполнимо текущим российским режимом;
– не делать огромных глупостей;
– продолжать работу по координации усилий с Западом.

Увы, с последними двумя пунктами после смены власти случились проблемы. Украина уволила послов, не назначив новых. Украина начала отводить войска в одностороннем порядке. Украина начала сдавать одну позицию за другой. На ровном месте. Без причин.

Вернее, причиной такого поведения стало пламенное желание нового Президента публиковать свои фоточки с мировыми лидерами. Для фоточек нужны встречи, а для встреч при неработающей дипломатии нужны уступки.

В общем, Украина меняет свои интересы и уже отвоеванные территории на отличные фоточки Зеленского – вот это и есть суть политики новой власти.

Но зачем же Голос подал голос? Тут тоже все просто. Трубы Пинчука. Надо продавать трубы Пинчука. А что санкции с Росии снимут, так это даже хорошо: меньше санкций – больше трубопроводов, а больше трубопроводов – больше труб.


Mason Lemberg
Mason Lemberg

Всі ті, хто захищав свій дім і свою країну під час війни з окупантом, вибрали неправильний підхід.
Треба було чекати падіння стіни, поставивши раком своїх дружин і дочок.

Всі ті, хто звільнив сотні міст і сіл Донбасу, вибрали неправильний підхід.
Треба було чекати падіння стіни, нехай би мотороли вспорювали животи і катували українців в підвалах окупованих територій за мову чи прапор.

Всі ті, хто через страх, піт і кров, втрачаючи на очах побратимів, захищали свою домівку і свого побратима, тримаючи лінію фронту подалі від дому, вибрали неправильний підхід.
Треба було відійти, відступити, путін би точно далі не пішов. Путіну дуже потрібна Богданівка та Широкине. Далі він не піде, на цьому зупиниться, як тільки отримає Широкине.

Всі ті, в кого в грудях б’ється серце українця, ті, в кого болить за Україну, хто щиро шанує і вклоняється подвигу мільйонів загиблих, замордованих, закатованих, зраджених, що впродовж століть виборювали незалежність і свободу, хто не хоче повторення голодоморів і 1937-го, хто знає і розуміє, що єдиний спосіб вижити, не їсти своїх дітей через 13 років після капітуляції, – це боротися і перемагати, не вірячи ні слову окупанту-гопніку, вибрали неправильний підхід.
Треба було забути про голодомори і знищення українців за етнічним принципом, змалорощення і винищення, треба було дивитися на приклад Німеччини, забувши, що окупований Калінінград Німеччині так і не повернувся, що окупована Карелія не повернулася багатій Фінляндії, а окуповані Курили і Сахалін не повернулися багатій, технологічній і суспільно розвинутій (на кілька порядків вище) Японії.

На жаль, до влади зараз прийшли яничари і манкурти, люди без історичної пам’яті, люди, які живуть ковбасою по 2,20 і фантазіями про дешеву комуналку, бажанням цьогомоментно набити кишеню.
Це все зрозуміло.

Не зрозуміло одне:
Як ви, розумні, адекватні люди, багато з яких пройшло пекло на Донбасі, могли голосувати за таке тупе собаче лайно?

Навіщо ж Голос подав голос?


Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

Прочитала заяву «Голосу» щодо одностороннього виходу з Мінських угод Україною. Це дуже небезпечна і безвідповідальна ініціатива, при всій моїй безумовній і щирій повазі до колег.

Мінські угоди не ідеальні, але вони допомогли зупинити повномасштабний наступ на Україну. І, ключове, саме до виконання Росією Мінських угод прив’язані санкції проти РФ. Так, за ці довгі роки війни Москва призвичаїлася до санкцій, але вони серйозно б’ють по економіці Росії, тому нам потрібно всіма способами тиснути на Москву з вимогою їх виконати і піти геть з Донбасу, повернувши Україні контроль над нашим кордоном. А найкращим тиском на РФ було б надання Україні ПДЧ в НАТО, тому я за педалювання цієї теми .

Так, усвідомлюю і поділяю занепокоєння колег щодо політичного блоку мінських угод. Вважаю величезною помилкою те, що нова влада погодилася з так званою формулою Штайнмайєра і зафіксувала готовність прийняти закон про особливості місцевого самоврядування в ОРДЛО на постійній основі. Це викличе серйозний резонанс і в сесійній залі, і в суспільстві. Відразу зауважу, що «Європейська Солідарність» готова до конструктивної співпраці щодо майбутнього закону, але ми ТОЧНО НЕ ПІДТРИМАЄМО закон, який закріплятиме спецнорми для регіону на постійній основі. Так само маємо для себе чіткі червоні лінії щодо амністії бойовиків і майбутніх виборів на територіях, які мають відбутися тільки після деокупації та роззброєння, а не відведення українських військ.

Щодо настроїв на окупованих територіях, то вони не новина для всіх, хто займається темою Донбасу. Люди отруєні російською пропагандою. Багато з них приїжджає за українською пенсією, отримують ще кілька тисяч рублів так званої російської допомоги, що привозять машини «гуманітарки», сплачують набагато менші кошти за тарифами на комуналку (РФ субсидує захоплені території), й щасливі таким станом речей. Комуналка перемагає гідність і патріотизм, на жаль. І можна сто разів цим обурюватися, але ж такі відверто антиукраїнські настрої сповідують і деякі самі слуги-нардепи, розповідаючи про громадянську війну, вештаючись до скабєєвих в ефіри, готові брати на роботу в органи влади бойовиків. Чим ці слуги відрізняються від опитаних в ОРДЛО? Нічим.

Мені прикро, що влада захопилася репресіями політичних опонентів, продовжує якісь безкінечні шоу, замість серйозно, бодай в парламенті, розпочати діалог, яким є план Зеленського у вирішенні війни. Відведення української армії та виконання все нових і нових хотєлок Путіна заради ефемерної зустрічі в норманському форматі – це не план.

В Порошенка був план мирного врегулювання, який ліг в основу Мінських угод. Можна критикувати його скільки завгодно, але поки ніхто не запропонував нічого кращого та нічого іншого. Просто вийти з Мінських угод – це просто подарувати Росії скасування санкцій. Своїми руками. Це немудро. Як і виконувати раз за разом хотєлки Путіна, принижуючи нашу країну.

Навіщо ж Голос подав голос?

Поділитися:
Share