Коли йдеться про життя

Тамара Горіха Зерня

Ну що ж. Крім офіційно анонсованого відведення українських збройних сил із Богданівки і Золотого, витоки з адміністрації президента вказують на намір оголити всю лінію фронту. Широкине, Павлопіль, Піски, Опитне, Світлодарськ, Кримське, Луганське, Катеринівка, Гранітне.

Незважаючи на настрої місцевого населення. Незважаючи на суспільну думку на мирній території України. Незважаючи на ставлення до процесу у самій армії.

Позавчора, на Майдані, я підходила до багатьох ветеранів і бійців з одним питанням: чи виконає армія наказ про відведення? Виконає, тому що виконання наказів – це основа і природа збройних сил. Вони не можуть не виконати наказ свого головнокомандувача. Тому ЗСУ як структура підкориться.

А от люди – ні. Очікується лавина рапортів на звільнення. Ті самі «контрактники», які ,за словами охамівшої мразоти, «продають свою найману силу». Ідейні колишні добровольці, які свого часу погодилися легалізуватися у складі ЗСУ. Неідейні солдати, які служили разом із ядром ідейних, а тепер не бачать смислу залишатися на цій брудній і небезпечній роботі. Тим більше, з перспективою скасування пільг.

Очікується спалах локальних «бунтів» і акцій непокори. На звільненні позиції, якщо відведення таки відбудеться, зайдуть інші люди. Питання у тому, це будуть сепаратисти чи наші добровольці, але однозначно це призведе до загострення ситуації по лінії розмежування. Іншими словами, очікується безпрецедентний спалах насилля.

Звичайно, першими й найбільш незахищеними жертвами стануть мирні жителі, особливо мирні із заявленою проукраїнською позицією. Вони це знають, ми це знаємо, Зеленський це чудово знає – буде різня і акції залякування проти наших патріотів. Це буде кров і ганьба, від якої Зеленський не відмиється ніколи. Але що таке ганьба Зеленського для людей, яких розстрілюватимуть і ґвалтуватимуть на власному подвір’ї?

Сьогодні жителі Золотого вивішують жовто-блакитні прапори у кожному дворі та пишуть відчайдушні петиції Зеленському. Що на них чекає завтра?

Зеленський діє так, ніби у нього три життя і як мінімум вілла в Італії в запасі, із гарантією довічного безпечного доживання. Саме він дає відмашку для геноциду українського населення у прифронтових районах, які стануть умовною «сірою зоною». Саме він легітимізує і освячує претензії росії на українську територію. Саме він, персонально, веде Україну до капітуляції та ганебної поразки.

І зараз уже не важливо, хто і як голосував на президентських і парламентських. Он, мешканці Золотого дали поверх 80% голосів за Зе і тепер прозрівають зі страшною швидкістю, дивлячись на своїх поки що живих дітей і на свої поки що цілі будинки.

Зараз важливо, чи знайдеться у суспільстві кістяк раціональних, активних і думаючих громадян, які зможуть вирішити зеро-проблему.

До речі, про це я також питала у військових. Відповідь вам не скажу.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Міністр оборони Загороднюк заявив, що в Золотому планується створити координаційний центр, який буде підпорядкований місцевій адміністрації і координуватиме дії представників ЗСУ, Нацполіції та інших структур, аби захистити мешканців, що залишаться за позиціями, відведених ЗСУ. Заступник голови нацполіції Троян додав, що поліція, мовляв, продовжить нести службу в тих населених пунктах, де відбувається розведення військ – вона буде реагувати на дзвінки з тієї території. Мовляв, під Станицею Луганською біля 70 будинків вже знаходяться в «сірій зоні» між розведеними військами – і все гаразд.

Не знаю як вас, а мене такі заяви просто збурили. Чому? Та тому що по факту українське керівництво своїх громадян свідомо залишає в зоні підвищеної небезпеки. Просто поставлю кілька питань.

В районі Золотого за зоною відведення українських військ будуть залишені 122 будинки. На порядку денному питання – яка вірогідність приходу в район тих будинків ДРГ терористів ДиРи? Відповідь – або прийде, або ні. Але як показує практика 2016 р. – приходять, і нічим хорошим це не закінчується.

Чи буде серед цих залишених будинків опорний пункт поліції? Уявимо, що буде. Наступне питання – в яких умовах він існуватиме? У вигляді блок-посту за околицею? Неодноразово побувавши в АТО, я чудово знаю різницю між поліцейським біля фронту і поліцейським у Києві. І от саме тому, я переконаний, жоден поліцейський в здоровому глузді просто в хаті з вікнами там не залишиться. Тому що поліцейські, які лишаються в таких умовах, поділяються на тих, хто починає працювати на терористів ДиРи і мертвих. Людина не може перебувати в бронику і з автоматом перманентно. Й відтак вірогідність потрапити в пазурі ДРГ зростає неймовірно. Іншими словами, постійно перебувати серед тих хат не буде ніхто, а укріплений опорний пункт поліції нічим не відрізнятиметься від аналогічного армійського – і тоді про яке відведення ітиметься? На це погодиться Москва?

Але ж поліція виїжджатиме на дзвінки – каже нам пан-міністр. Доречне питання – на чому виїжджатиме і з якою швидкістю? На незахищеному джипі? Тоді ми гарантовано матимемо загиблих поліцейських. На кількох БТРах? І кого вона застане серед хат? Лише постраждалих від ДРГ? І ще питання – а що станеться з людиною в сірій зоні, яка, побачивши ДРГ або снайпера терористів, подзвонить українській поліції? І головне, хто після пари відвідувань тих хат ДРГ терористів стане для мешканців тих хат владою – українська поліція чи банди ДиРи? Що робитимуть ті люди – кликатимуть на допомогу чи виживатимуть? І що робити ЗСУ, якщо снайпер палитиме по них з цивільних будинків, або якщо серед будинків почне працювати міномет? Відповідей нема.

Але ж під Станицею Луганською ніяких інцидентів нема – скажете ви. Відповім – це поліція і ОБСЄ не знають про інциденти. Ми не знаємо, хто приходить до тих людей і про що з ними балакає. Знаєте, Чорнобильська АЕС цілком задовільно працювала багато років, і робота на ній та життя у Прип’яті були неймовірно престижні. Чи була ЧАЕС безпечною? Відповідь – 26 квітня 1986 р. Якщо за місяць під Станицею або біля Золотого станеться кривава драма, хто за це відповідатиме? Хто буде винний?

Відповідь – винною буде чинна українська влада. Відповідальна влада, якщо їй вже так кортить розводити сили, мусила б організувати евакуацію своїх громадян з наданням їм житла в іншому регіоні України. Або запропонувати їм від евакуації відмовитися – після пояснення всієї міри загрози і під підпис. Так, як це зробили фіни у 1940 р. зі своїми громадянами у на-а-а-а-абагато більшій кількості.

Але наше керівництво цього не робить. Воно всій країні розповідає казочки про координаційні центри і про поліцію, яка «реагуватиме». Оце – справжнє ставлення ЗЕкоманди до життя людей і справжня ціна всім її просторікуванням про «припинити війну, аби люди не гинули». Тому що протягом всієї історії людства більшість намагань бігати від війни закінчувалися лише великою кров’ю.


Serg Marco

Новостей вам с полей или рубрика “тут все в ах*е”.

В общем, да, под Мариуполем рассматривают отвод войск, определенные люди смотрят позиции в тылу. Смысл таков. В тыл уходят ВСУ, становятся за Талаковкой, на Виноградном ну и т.д. (откройте карту, сами проведите линию).

Образовавшуюся “серую зону” будет патрулировать Нацгвардия, а со стороны ОРДЛО – “Народная милиция ДНР”.

Наверх уже задали вопрос такого характера:
-А если боевики одевают форму “народной милиции” и остаются по сути на своих позициях, то какие есть механизмы заставить их выполнить договоренности? Ведь если так произойдет, то по сути мы просто отдадим очень важные для нашей обороны километры украинской земли под Мариуполем. И что сделает Нацгвардия, если ее будет прессовать “народная милиция ДНР”, заставляя отступать все дальше в тыл?

А ответа-то нет.