Типу дайджест 10
Це науковий дайджест. Про реформи, проблеми, плагіат і псевдонауку, розробки і відкриття науковців в Україні, онлайн-освіту, а також чому не бажано користуватися антибактеріальними серветками, занадто часто вживати антибіотики, чому більшість наукових статей – то сміття, відкриття курсів по підготовці до ЗНО з фізики та багато іншого
ГОЛОВНІ НОВИНИ
1. Міністра освіти і науки спіймано на плагіаті
У мережі з’явилася інформація, що у двох статтях чинного Міністра освіти і науки Лілії Гриневич віднайдено шматки тексту інших статей.
Пані Гриневич не забарилася із відповіддю, в якій визнала, що деякі зауваження є справедливими: “Визнаю, що деякі зауваження до цих двох статей є справедливими. Публічно обіцяю, що зазначені статті не використовуватиму в подальшому науковому доробку.”
ЗМІ бурхливо відреагували на цей скандал. Але особливо мене вразила оця стаття. У МОНі такі пристрасті вирують, що … загалом, читайте самі . Також з’явився матеріал на захист пані Гриневич, в якій стверджується, що шматки тексту – не плагіат, а “правомірне запозичення”.
Спостерігаємо за розвитком ситуації далі
2. Найкраща реакція соцмереж на проблеми науки
Найбільш дотепним дописом стосовно науки був пост… Романа Шрайка, головного редактора цього сайту. Пост виник навколо ситуації із прийняттям закону, що може дозволити вкладникам Банку Михайлівський повернути свої внески:
3. Помста Лептонного Бога
Активна громадськість долучилася до підтримки Тетяни Пархоменко – доктора філософських наук, що першою викрила Катерину Кириленко у плагіаті. Справа в тому, що невдовзі після “вибілювання” Лептонівни, пані Тетяну було звільнено з КНУКіМ. Науковці створили щось на кшталт петиції та почали записувати відеозвернення. Зокрема, ось Вам відео підтримки від знаного вченого, який наразі тестує кровозупинний засіб Кровоспас – Віктора Досенка:
Інші відео не навожу, там вже багацько людей.До речі, починають з’являтися комікси, присвячені цій темі. Моя цензура зафарбувала непристойні слова, але Міністерство еміграції постаралося.
4. Найкращий матеріал щодо проблем науки в Україні
Археозоолог Євгенія Яниш розповідає про науку в Україні та її проблеми.
Про КНУ побалакаємо трохи нижче.
5. Найкраща реформаторська стаття
Цього разу – це інфографіка. Так має функціонувати новий Закон про наукову та науково-технічну діяльність. Дякую Андрію Соколову за чудову роботу:
6. Найкраща науково-популярна стаття
Стаття про українську дослідницю, яка розв’язала математичну задачу століття. Цікаво, що Марина Вязовська бовкнула фразу, за яку її тут, в Україні, чиновники б легко “оптимізували”:
“Про практичне значення загалом мені важко казати, очевидної відповіді не маю. Я працювала над розв’язанням цієї задачі у 8-ми та 24-вимірному просторі. Витратила на цю роботу два роки. Часом здавалось, що це безрезультатно. Але мені важко зупинитися, коли входжу в азарт. Тут емоційна сфера задіяна, де не все можна раціонально пояснити.”
Немає практичного значення? Ого… вибач, фінансування на тебе не вистачить. Нащо ті твої кулі? Їх же не можна продати?
Добре, що Марина в Німеччині. Хай там поки і лишається.
7. Погляд зі сторони
Надцікавий матеріал про найцитованішого вихідця з України – Юрія Гогоці, що займається створенням суперконденсаторів. Тут же він ділиться своїм поглядом на науку в Україні.
РЕФОРМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ
8. Дивна поведінка Уряду щодо реформ наукової сфери
Окрім того, що Уряд всіляко затягує процес імплементацію Закону України про наукову та науково-технічну діяльність, він, як виявляється, всіляко саботує процес реформ наукової сфери. Якщо дуже коротко і на пальцях, одна з основних ідей реформи – створення Національної ради з питань науки та технологій, яка незалежним чином оцінюватиме стан науки та вироблятиме шляхи по її реформуванню. Така процедура була погоджена з усіма зацікавленими сторонами, науковцями та громадськістю. Уряд же нині видав цікавий документ, в якому пропонується створення Міжвідомчої ради з координації фундаментальних та прикладних досліджень і вона є повністю залежною від чиновників. Громадськість хвилюється, що процедура оцінки наукових установ буде непрозорою (докладно про ситуацію читайте у чудовій статті тут), а МОН заперечує, що це навпаки збільшить якість оцінювання (читайте тут).
Цікава розпочалася гра.
9. Парламентські слухання щодо стану фінансування освіти і науки
Відбулися парламентські слухання, присвячені стану фінансування науки і освіти в Україні. Найважливіші виступи можете побачити тут. Я переглянув усі спічі 31-го доповідача і маю сказати, що одні спікери говорять правильні речі, але ніколи їх не робитимуть, а інші – теж промовлють правду, та їх ніхто не чує. Загалом, слухання – справа правильна і потрібна, але, як на мене, при нинішньому складі Уряду – абсолютно марна.
Тим не менш, найбільш цікавий виступ – академіка НАН Україна Антона Наумовця, котрий нещодавно отримав медаль від ЮНЕСКО «За внесок у розвиток нанонауки та нанотехнологій», що яскраво демонструє некомпетентність чиновників:
“Робити науку на старому обладнанні – це те саме, що воювати безнадійно застарілою зброєю”
І дуже добре та по суті виступила фізик Юлія Безвершенко:
10. Горизонт 2020
Лілія Гриневич заявила, що “На сьогодні наші вчені є учасниками вже 61 міжнародного консорціуму-переможця і їхня частка в бюджетах проектів перевищує 11,5 млн євро. Це майже у двічі більше ніж заплатила Україна в якості річного внеску до бюджету програми (внесок складає 5,8 млн. євро).”. Це дуже тішить.
11. Шалені гроші від Президента
Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про присудження премій Президента України для молодих вчених 2016 року» (№509/2016). Гроші там страшні. Аж 40 тисяч гривень. Тобто місячна стипендія західного аспіранта.
12. НАЗЯВО
Масштабний аналіз від аналітиків CEDOS щодо новообраного складу Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти.
“Ця публікація не є пропозицією політики або її аналізом. Передовсім CEDOS прагне описати збірний погляд членів Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти на його найбільш важливі функції, щоб привернути увагу громадськості до візій та планів Агентства на найближчу перспективу.”
13. Ради молодих вчених
Уряд дозволив створювати ради молодих вчених при органах виконавчої влади.
ПРОБЛЕМИ НАУКОВОЇ СФЕРИ
14. Майже половина дисертацій – плагіат
Таку жахливу статистику наводить екс-заступник Міністра освіти Інна Совсун. Також вона висловила цікаву думку щодо справи Лептонівни (про яку я писав тут):
“Мне кажется, дело Кириленко должно быть доведено до логического завершения. Это символичный сигнал обществу, что в системе получения диссертаций не все правильно. Но мы сейчас не можем этот вопрос решить. Это я вам говорю как человек, который знает систему изнутри”.
15. Мільярд гривень платників податків – плагіаторам
Український бюджет за оцінками на доплатах плагіаторам втрачає до 1 млрд. гривень щороку.
16. Куди поділись гроші на науку
Трохи виклав тут своїх думок стосовно е-декларування та фінансування науки в Україні
“Денег на науку нет? Больше всего меня повеселило лицемерие отдельных декларантов. Например, один из руководителей пропрезидентской фракции в парламенте в 2015 году бодро рапортовал, что у Украины есть несколько способов сократить бюджетный дефицит, в первую очередь урезав финансирование фундаментальных исследований. А теперь оказалось, что суммарное состояние этого человека практически равняется годовому бюджету Национальной академии наук. “
17. Знищення фундаментальних кафедр в КНУ
У КНУ ім. Т. Шевченка планують реорганізувати кафедри зоології та ботаніки, яким вже виповнилося більше 180 років. Про це чудово і докладно розповіла археозоолог Євгенія Яниш в інтерв’ю Громадському радіо. Вся суть пекла викладена у цьому абзаці:
“…як правило, саме фундаментальні дослідження довгострокові, тобто неможливо отримати миттєвий результат.
Але те, що сьогодні відбувається в університеті Шевченка якраз аргументують тим, що ці кафедри зоології і ботаніки застарілі. Але це підтверджує лише нерозуміння значення фундаментального напрямку. І на сьогодні, якщо навіть не вистачає коштів, то важко тоді пояснити чому на базі Інституту біології та медицини, в минулому — біологічному факультеті, зробили нові кафедри дієтології і садово-паркового мистецтва.”
17*. А нащо зоологія та ботаніка країні?
Взагалі, нащо ті незрозумілі спеціальності, дуже добре пояснила Руслана Радчук у своєму пості: “Чому так важливі зоологи і ботаніки? Навіть за умов, коли вони не продукують нові знання – це саме ті науковці, які можуть достеменно знати і описати навколишнє середовище. Ну от приміром, завівся на полях якийсь новий довгоносик і пожирає врожай і його нічого не бере. Його треба бодай визначити, що за звєрь. І тут хоп! А раптом в Україні нема нікого, хто може це зробити.” і т.д. Почитайте.
До речі, там, у кінці її посту є посилання на погляд на реформи науки в Україні. Дуже багато здорових думок.
17**. А що по цьому питанню у світі?
Поки у КНУ ім. Т. Шевченка своя атмосфера, у Великій Британії “стривожені зникненням особливої верстви біологів – тих, хто добре вміє визначати види в природі, а також знається на правилах роботи із матеріалами у зоологічних колекціях. Для того, щоби підтримати молодих людей, які зацікавлені стати спеціалістами такого роду, започатковано програму Identification Trainers for the Future. Кошти надає Heritage Lottery Fund і їх вистачає, щоби забезпечити річний курс навчання для 15 щасливців впродовж 2015-17 рр”. Подробиці тут.
18. Знищення науки – заради власності та землі
Думку про те, чому нинішнє зрізання фінансування ученим є лише спробою привласнити наукову власність – читайте тут. Звісно, цю фразу повторюють постійно і вона добре всім піднабридла. Але я полюбляю вислів: “Якщо Ви параноїк, то це не означає, що за Вами не спостерігають”.
19. Більшість наукових статей – сміття.
Цікаве дослідження про те, що 82% гуманітарних статей не буде процитовано жодного разу, а з тих решти статей, які цитуватимуть – лише 20% насправді будуть прочитані, 50% статей прочитають винятково автор, рецензенти (peer reviewers) та відповідальні за випуск у журналі. При цьому в світі друкується щорічно півтора-два мільйони академічних статей.
У оригінальній статті знайдете причини цих явищ.
20. Справа Стаханова – живе
З’явилася цікава інформація щодо кількості наукових робіт, що захищаються в Україні під керівництвом окремих діячів. От, наприклад, ТОП-список найпродуктивніших наукових керівників країни за 3 роки.
Щоб було зрозуміло, пан Дрозд керував за 3 роки 11-ма дисертаціями та опонував у 22 захистах наукових робіт. Можете перевірити самі, за посиланням є інструкція як це робиться. Єдине що скажу, оці “стаханівці” – не представники технарських наук. Оці юристи, економісти, педагоги – виведуть нашу країну з болота. Точно Вам кажу.
21. Здобули
Через брак фінансування бібліотека Вернадського працюватиме не повний тиждень.
22. Протести
Науковці виходили на акції протесту. Якщо чесно, я не слідкував за перебігом подій, бо вважаю, що на даний момент в уряді немає притомних людей, на яких вплинуть мирні акції протесту, покликані привернути увагу до проблем вітчизняної науки. Якщо цікаво – матеріал про протести тут
23. Лист Порошенку
З’явився відкритий лист пану Порошенко щодо ситуації у науковій сфері України
24. Як трошки модернізувати освіту
Цікавий погляд молодого науковця на те, які предмети варто викладати у вишах, щоб підготувати нових молодих науковців до труднощів наукового життя (критичне мислення, комунікації тощо. Там довгий список).
25. Маніпуляція від Держстата
З’явилася інформація, що за даними Держстату середня зарплатня науковця – 8700 гривень. Чому Держстат маніпулює і звідки бере такі цифри – читайте тут. Якщо коротко – то це як із нормами купівлі українцями одних штанів на 5 років.
26. Ви можете врятувати життя науковця
За життя бореться знаний викладач КНУ ім. Т.Г. Шевченка, вчений-вірусолог Валерій Поліщук. Якщо Ви зможете надати посильну допомогу у лікуванні раку – будь ласка, деталі дізнайтесь тут.
27. Як “Русский мир” знищив науку на Донбасі
Розповідь професора Світлани Арбузової про те, як Русский мир знищив Центр генетичних досліджень у Донецьку. Також дізнаєтесь, які дослідження науковці центру продовжують проводити, не зважаючи на побутові проблеми.
“Между прочим, каждый раз, когда мы пытались вывезти из Донецка оборудование, а это было в конце 2014 года, как только подъезжали забрать аппаратуру, на место прибывало «МГБ». Потом узнали, что именно нынешняя руководительница центра в Донецке в компании с несколькими докторами сообщала о нас к «МГБ». “
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНІ МАТЕРІАЛИ
28. НЕпопулярна наука
Активно розвивається проект “НЕпопулярна наука”, що була започаткована проектом “Наукова Світлиця” за підтримки мережевого телеканалу Інтелект TV. Ось приклад – розповідь про ГМО та міфи, пов’язані із цими трьома літерами, яке Крістіна Керницька записала у молекулярного біолога Марії Рибак.
29. Найепічніше відео століття про боротьбу ігуан та змій від ВВС.
Я ніколи не бачив таких зйомок. Неймовірно.
30. ТОП-7 сучасних українських науковців
Від себе додам, що деяких з них Україна вже втратила, оскільки брак уваги до науки в державі в першу чергу змушує емігрувати найкращих. Мікроцефали-чиновники вважають інакше, мовляв, зменшення фінансування призводить до відсіювання поганих науковців. Ну, на те вони й мікроцефали, що з сердешних візьмеш.
“Співробітник Головної астрономічної обсерваторії НАН України Юрій Ізотов разом з американським колегою Трином Туаном відкрив наймолодшу галактику у Всесвіті, що стало сенсацією у вченому світі…”
Почитайте, дуже цікаво.
31. Як обрати ефективний антибактеріальний засіб
32. Побачити Марс “своїми” очима
Погляньте на Марс на 360 градусів завдяки марсоходу Curiosity (увімкніть відео та рухайте мишу в різні боки)
33. Розповідь астронома
Цікава розповідь про те, як живеться астрономам, від Олександри Іванової, що вивчає фізику комет. Хочете дізнатись, де подивитись на зірки із дітьми? Тоді читайте матеріал.
“Сейчас время совместной работы ученых из разных стран и институтов, и мы стараемся максимально работать даже при неблагоприятных условиях, но главное, чтобы государство и люди в Украине поддерживали и понимали важность развития науки в нашей стране.”
34. Чому не можна їсти антибіотики при найменшій ознаці застуди
35. Чорнобильська наука
Неймовірний матеріал про наукові дослідження у Чорнобильській зоні: мутанти, допомога японцям щодо Фукусіми, пилові бурі та багато іншого.
36.Темна матерія
Видання Новое время запустило рубрику, в якій пояснюватиме надзвичайно складні наукові речі простими словами. Цього разу читайте суперовий матеріал про Темну матерію.
37. Чудова лекція про китів від зоолога Павла Гольдіна
38. Науковці і ракети
Чудовий репортаж про те, як наші науковці, незважаючи на втрату довготривалої співпраці з деякими країнами, спромоглися мобілізувати свої ресурси та забезпечити технологіями світового рівня не лише ракетну галузь, а й весь воєнно-промисловий комплекс. Насправді, дуже цікаво послухати про розробку ракет, призначених боронити нашу країну від навали дикунів.
39. Свині-оптимісти
Британські вчені виявили, що свині бувають оптимістами і песимістами. Мовляв, з двох мисок – порожньої і повної – свині-оптимісти перш за все прямують до порожньої, сподіваючись, що там все-таки щось є. Загалом… я зрозумів. чому мене часто називають оптимістом 🙂
НАУКОВО-ПОПУЛЯРНИЙ РУХ
40. Лекція про еволюцію
41. Дні науки
В декількох містах України пройшли Дні науки, де науковці безкоштовно демонстрували свої дослідження, прилади, давали підпалити хімікати та зазирнути в мікроскопи. А ось відгук відвідувача Днів науки у Львові:
Приходьте до нас навесні.
42. Конкурс наукової фотографії
Завершився конкурс наукової фотографії в Україні від Вікіпедії. Переможці отримали свої подарунки, їхніми світлинами Ви можете помилуватися тут.
Одне з фото: Вмираючий Machimus cingulatus родини Asilidae. Помічений на північно-східному схилі гори Курики, Прикарпаття.
Автор: Karpenko Y
43. Курси підготовки до ЗНО
КНУ ім. Т.Шевченка запрошує школярів на безкоштовні курси з підготовки до ЗНО з фізики.
44. Зимова школа з фізики починає свою діяльність
45. Учений змінює професію
Цікаве інтерв’ю зоолога Атамась Наталії та фізіолога Сергія Гончарова на радіо Голос Києва про стан науки в Україні та дослідження, що проводяться в їхніх інститутах:
“Непересічними подіями у світовій науці стали свого часу впровадження методики зміни внутрішньоклітинного (іонного) складу, яке дало змогу колишньому директору Інституту фізіології імені О.О. Богомольця НАН України академіку П. Костюку (1924–2010) одержати наукові результати світового рівня, та відкриття нинішнім директором цієї ж установи академіком О. Кришталем 2-х із 3-х рецепторів болю.”
ОНЛАЙН-ОСВІТА
46. На українській платформі масових онлайн-курсів Prometheus стартував безкоштовний онлайн-курс “Візуалізація даних”. Що воно таке – дивіться в ролику:
47. Стартував безкоштовний онлайн-курс “Наука повсякденного мислення“
48. Стартував безкоштовний онлайн-курс “Філософія“
НАУКОВО-ПЛАГІАТНИЙ БРЕХУНЕЦЬ
49. Академічна НЕгідність року
Оскільки існуюча система недієздатна у боротьбі із лженаукою та плагіатом, в Україні запроваджується громадська премія Академічна негідність року. Поки номінацій 5:
– “Плагіатор року”;
– “Псевдонауковець року”;
– “Посіпака року” – номінація для чиновників-покривачів недоброчесності;
– “Фальсифікатор року”;
– “Токсичний ректор”.
Тільки Лептонному Богу відомі результати голосування.
50. Плагіат. Імітація. Сурогат. Симулякр
7 грудня 2016 о 19.00 у Freud House (вул. Костянтинівська, 21, М. Контрактова площа) відбудеться наступний захід у рамках Масштабного проекту знань “Інтелектуальні дискусії”.
Тема 41: “Плагіат. Імітація. Сурогат. Симулякр”.
Ого, я там буду модератором…
51. Персони знайшлися
Встановлено усіх причетних до відміни процедури позбавлення наукових ступенів, в т.ч. за плагіат. На скільки зрозумів я, подібну процедуру мало б забезпечити Національне агенство із забезпечення якості вищої освіти, але воно де-факто поки не діє.
52. FAQ про плагіат “на пальцях”
Особливо мені сподобалася оця думка:
“Скільки плагіату допускається в академічному або науковому тексті?
Нуль.”
Наразі цей список в розробці.
53. Плагіат і НАПН
Громадськість почала підозрювати деяких новообраних членів Національної академії педагогічних наук у плагіаті. За роз’ясненнями вона звернулася до Президента НАПН пана Кременя. Він відповів, що то є проблеми спецрад та Національного агенства із забезпечення якості вищої освіти. Ну ок.
54. Плагіат та Гурак
Надішла відповідь МОН на звернення #Дисергейт до КабМіну про плагіат у роботі пана Гурака. Він балотується на очільника НАЗЯВО. Загалом виходить так, що експертного висновку про плагіат для чиновників недостатньо. Чиновники не можуть встановити, чи є в роботі плагіат. І пропонують звертатись до суду.
55. Програмне забезпечення для пошуку плагіату
Цікавий матеріал про український старт-ап, що знаходить плагіат різними мовами – Unplag.
“…першою «жертвою» нашої системи став ректор цього ж університету, про що писали місцеві онлайн-ЗМІ. Ми також натрапили на статтю про Меланію Трамп і помітили в ній скріншот нашої програми. Журналісти видання Mashable перевірили промову майбутньої першої леді США за допомогою Unplag і знайшли 22% плагіату.”
До речі, з’явилася і критика цієї програми.
56. План навчального курсу з плагіатознавства від Ірини Єгорченко
DATA SCIENCE ТА БІОІНФОРМАТИКА
57. Вже у грудні 2016 – січні 2017 стартують семінари для підготовки до циклу он-лайн лекцій “Machine Learning. Introduction.”
Сам цикл з лютого 2017 року проведе професор Університету Флориди (США) та співробітник ЦЕРН (Швейцарія) Сергій Глейзер в рамках Київського академічного університету.
Теми підготовчих семінарів:
1) Основи лінійної алгебри.
2) Основи математичної статистики.
3) Основи програмування для аналізу даних.
Деталі тут.
58. Цікава підбірка ресурсів із статтями по DS, ML та AI від Олексія Молчановського.
59. Презентація про машинне навчання у біоінформатиці (machine learning in bioinformatics) від Дмитра Фішмана з Конференция AI Ukraine. Слайди тут і тут.
РОЗРОБКИ ТА ВІДКРИТТЯ НАУКОВЦІВ В УКРАЇНІ
60. Забуті імена
Неймовірна розповідь Василя Шендеровського про те, як гетьман Скоропадський створив Українську академію наук та які українські вчені рухали світову науку:
“Америка запустила космічний корабель із підводного човна. Це так званий «Тризуб» (Trident). Це зробив Борис Гнатюк, який народжений у Заліщиках.Сьогодні світ послуговується GPS, — це винахід нашого Михайла Яримовича, а математик Ігор Богачевський причетний до програми «Апполон».”
61. Юні науковці Малої академії наук продемонстрували свої розробки з детальними описами:
62. Голографічна реєструвальна система для здійснення контролю якості в матеріальних об’єктах різного призначення
На фото ліворуч – інтерферограма сопла ракетного двигуна без дефектів, праворуч – інтерферограма сопла ракетного двигуна з дефектом розширеного каналу
63. Цікава розповідь про мамограф, офтальмоскоп та про те, як вони впроваджуються у наших медичних закладах.
А тут матеріал про сучасні методи лікування онкозахворювань.
64. Докладний матеріал про нові сорти с/г-культур,
що їх розробляють науковці
65. Українське ядерне паливо.
Класний матеріал про те, чи може Україна забезпечити сама себе ядерним паливом і до чого тут науковці
66. Як науковці дізнаються про певні види раку по видиху – читайте тут.
67. Про науковця, який розробляє водневі акумулятори в Україні, читайте тут
ЛІКНЕП ДЛЯ НАУКОВЦІВ
68. Книжки Springer у відкритому доступі
Знайдіть посилання тут, дещо можна скачати.
69. Оголошено конкурс інженерних стартапів.
Минулого року я приймав участь у суддівстві і переможці отримали чималенькі кошти на розвиток свої проектів.Тоді третє місце та 400000 гривень отримала команда Хмельницького національного університету із медичним приладом “Біотон” Деталі – тут.
70. Гранти Президента України для молодих вчених
Державний фонд фундаментальних досліджень оголосив проведення конкурсу Ф75 на здобуття грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених у 2018 році.
Цифри “шалені” – Грошовий розмір гранту складає: для докторів наук – 90 тис. грн., для докторантів – 75 тис. грн., для кандидатів наук – 60 тис. грн.
Ні в чому собі не відмовляйте. Але якщо серйозно – подавайтеся.
Критика цієї процедури детально описана тут.
71. В Сумському державному університеті завершено відновлення та модернізацію іонно-плазмової установки «Булат-3».
Вона призначена для нанесення захисних, зносостійких і декоративних покриттів з оксидів, нітридів, карбідів, сплавів і композицій широкого спектру металів (Ti, Zr, Cr, Mn, Al, Mo, W).
Загалом, якщо хтось хоче співпрацювати – пишіть їм.
72. Гарний посібник, як робити доповіді та презентації.
Сам за ним вчився.
73. Усі матеріали семінарів по етапам проектування мікросхем від інженерів Кремнієвої долини
74. МОН оновило список фахових видань.
75. ТОП-200 ВНЗ України
Вибачайте, якщо щось забув.
