Мої п’ять копійок про клімат
1) Клімат змінюється постійно. Мінявся до нас і мінятиметься, якщо нас не стане. Бувають періоди дуже різких змін. Частіше це малі льодовикові періоди, спричинені різким посиленням вулканічної діяльності. Чому ж були спонтанні періоди різкого потепління – хто зна. Можливо, сажа осідала, а вуглекислий газ залишався – і маємо парниковий ефект.
2) Зміна клімату спричиняє соціальні зміни. Частіше шкоди завдавали саме малі льодовикові періоди. Це знищило першу землеробську цивілізацію на Близькому Сході, відкинувши людство назад на дві тисячі років. Зруйнувало плани Юстиніана на відновлення Римської імперії, запустило Велику французьку революцію. Як не дивно, періоди різкого потепління супроводжувалося максимальним підйомом цивілізації, а похолодання породжувало “темні віки” (причина чи наслідок?): перші месопотамські міста-держави, перетворення Багдадського халіфату на прогресивну (в науковому плані) Арабську імперію, норманські завоювання, які розбудили із тисячолітньої сплячки Північну і Східну Європу, ми з вами в кінці кінців.
3) Парникові гази (водяна пара, метан і вуглекислий газ) підвищують температуру планети – факт. Звідки вони беруться в періоди глобального потепління? Є купа версій, які я не візьмусь перераховувати. Куди вони діваються після того, як потепління закінчується, і головне, чому вони зникають із атмосфери? Це ще одне із серії цікавих питань без чіткої відповіді. Для водяної пари достатньо підняття температури. Метану дуже багато на дні океану і в тундрі (вічній мерзлоті). В останньому випадку підняття температури спричинить самопідсилюючий процес. Вища температура – більше метану і води. Більше метану і води – ще вища температура… А ще, яка в цьому роль лісів і боліт? Вони, на мою думку, є стабілізаторами клімату, але це лиш на рівні мезоклімату. А що вони можуть на глобальному рівні?
4) Антропогенний вуглекислий газ додає свою частку до зміни клімату. Кажуть, що його частка близько 1%. Однак, біосфера – це складна система, і важко сказати, достатньо цього одного процента, щоб запустити незворотній кліматичний процес чи ні? Тому ми знаємо, що спалюючи джерела вуглецю, ми додаємо до глобальної кліматичної перебудови, але ми не знаємо, чи саме ми її спричинили.
5) Говорити лише про глобальне потепління – це примітивно. Відбувається глобальна перебудова клімату – процес у стократ складніший ніж просто потепліло, розтанули льодовики, піднявся рівень океану. Міняється робота океанічних течій, змінюються переважаючі вітрі, змінюється баланс між різними показниками, сезонність, мусонність… Наприклад, для нас, поліщуків, найстрашнішим є ксерофітизація Полісся. Порушується обморежим, баланс між випаровуванням вологи та її надходженням, через це змінюється водний режим ґрунтів та поверхневих континентальних водойм. Є такий метод дослідження “діаграма Вольтера”, де закладаються два графіка: помісячний показник опадів і середньомісячна температура. По тому, як зближуються або розходяться ці дві лінії, ми дізнаємося про кліматичні умови для екосистем.
Довідка. Я не є кліматологом в прямому розумінні цього слова. Так, я прочитав купку нових досліджень в поважних журналах, однак не досліджував глобальний клімат самостійно. Мої дослідження стосуються виключно мікроклімату. В кожній екосистемі він свій – невеличка відміна від загального (регіонального). Невеличка але дуже важлива для біоти. Зараз мікрокліматичні дослідження для нас обов’язкова умова вивчення екосистем. На основі своїх десятирічних досліджень, я можу говорити про мікрокліматичні зміни на Поліссі та лише інтерпретувати їх на всю планету.
Так, ми можемо потрапити в катастрофу. Що робити? Задача номер один – вірний діагноз. Нам потрібне незаангажоване, не споганене популізмом і науковим булінгом (дуже поширена річ в науці – згадайте Мах проти Больцмана) всебічне дослідження. Наука, як і гроші, любить тишу.
