Стратегія штучної хаотизації
Діаметрально протилежна інформація з боку вповноважених державних посадовців щодо планів на армію в зоні ООС зокрема та на оборонну стратегію країни в цілому лише виглядає неузгодженою та суперечливою.
Насправді, ця хаотизація штучна, вона направлена на дезорієнтацію суспільства та збереження впливу на різні електоральні ніші, кожна з яких отримує заспокійливі для себе меседжі.
Звідси такий різнобій в заявах, наприклад, міністра Пристайка про “погодження “формули” та голови фракції СН Арахамії, що “ніхто нічого не погоджував”.
Міністр оборони Загороднюк заявляє про планування відводу військ, а функціонер ОП Єрмак маже єлеєм про “не уступим и 1% своих интересов”.
В дописах Генерального штабу бравурні звіти з просування співпраці з НАТО, а голова підкомітету нацбезпеки ВР Верещук практично ставить хрест на перспективах вступу.
Нардеп-слуга Яременко спочатку натякає на необхідність “обговорення з РФ виводу з України інструкторів НАТО”, і одночасно працює над ігноруванням делегацією України сесії ПАРЄ… через присутність там росіян.
Кожен має почути те, що йому подобається, але всі повинні твердо усвідомити – у нас є найкращий “президент нового типу”, “один з найвеличніших лідерів світу”.
Ось і все.
Це просто продовження передвиборчої технології, гри на емоціях та сподіваннях різних груп населення замість відстоювання їхніх спільних інтересів.
Старе добре “поділяй та володарюй” нам подають в обгортці всенародної підтримки та великих змін, хоча насправді бенефіціари влади діють ситуативно, часто за рахунок інтересів держави в дипломатії, економіці, безпеці тощо, нагадуючи ту “актрису з порнофільму, яка приймає з різних сторін не без вигоди для себе”.
