Часи сталінської продрозверстки здадуться пансіоном
Знаєте що вони насправді роблять? Випускають джина з пляшки. Провокують, педалюють і витягують на світ найбільш ниці, підлі інстинкти. Заздрість, жадібність, мстивість – все те, на чому так віртуозно зіграли на росії, перетворивши народ на перегній, і що тепер насаджують в Україні.
Можна сто разів повторити, що знаменитий закон №1073 або «закон про стукачів» відповідає «європейським нормам» та наближає нас до життя без корупції. Але тут таке. Про європейські норми добре навішувати тим, хто ніколи не був у Європі і від гріха подалі не збирається, щоб не стати жертвою «гей-пропаганди». І щоб нирки не вирізали прямо на кордоні.
Тим же, хто стикався з європейською реальністю, очевидно: право донести на ближнього невід’ємне від права отримати симетричну відповідь від ближнього, якщо твій донос є неправдивим. Захист репутації, честі та гідності, моральні збитки і все таке. І вся система балансує, зберігаючи хитку рівновагу між прагненням контролювати і виявляти злочини, з одного боку, і потребою захистити громадян, з другого.
Так, у багатьох країнах Європи вже неможливо, наприклад, стати і склепати кумові паркан або розвести сантехніку, якщо ти не маєш спеціальної ліцензії на будівельні чи сантехнічні роботи. Або підійти і сфотографувати чужу дитину на вулиці чи взагалі заговорити зі школярками, які поспішають до школи – як мінімум, троє очевидців тут же наберуть поліцію і повідомлять про підозрілу поведінку.
Але одночасно неможливо уявити ситуацію, коли хтось використовує закон як інструмент для зведення особистих рахунків і особистого збагачення через наклеп і змову з фіскальними та правоохоронними органами. І робить це системно і масово, у масштабі країни, знаючи, що йому нічого за це не буде.
Перша і найбільш масова реакція на №1073 в Україні – ну все, тепер податкова заживе. Відкривається величезне вікно можливостей для розправи з неугодними, для знищення будь-якого бізнесу. Будь-яку компанію, будь-який магазин тепер можна забомбити скаргами, та хоч по три перевірки на день викликай.
А тепер додайте до цього законопроект №1010, прийнятий за основу, який дозволяє правоохоронцям відпрацьовувати анонімні повідомлення про корупцію, подані «у тому числі через спеціальні телефонні лінії, офіційні вебсайти, засоби електронного зв’язку, засоби масової інформації, журналістів, громадські об’єднання, професійні спілки тощо».
Уявили цей чудовий новий світ, у якому одним електронним повідомленням можна знищити бізнес? Особливо якщо автор анонімки має анонімне, але дієве прикриття у прокуратурі чи податковій?
А тепер пригадаємо ініціативу про загальне декларування майна для всіх фізичних осіб і вимогу сплати податок за нерухомість, куплену на «тіньові» доходи, тобто читай – по абсолютно всій нерухомості у країні? З можливістю примусового відчуження і реалізації «сірого» майна?
Коли ми говоримо про перехід країни на тоталітарні рейки та розправу з неугодними, ми насамперед маємо на увазі розправу за політичними мотивами. Але вершитися вона буде через економічні інструменти і під прикриттям економічної доцільності. Якщо все піде по плану зе-команди, тут розгорнеться така боротьба з корупцією, що часи сталінської продрозверстки здадуться пансіоном.
І ще один момент. Чуєте, звідки лунають найбільш відчайдушні крики та матюки? Ні, не з табору порохоботів. Порохобот – це добре поінформований песиміст, ми цього чекали і морально готувалися. Найбільше панікують саме виборці Зеленського, які тільки зараз почали усвідомлювати, кого саме вони породили – зі свистом, гиканням і плюванням на закон. І розуміють, що ті 25 %, яких вони так вдало «зробили», не зможуть і не захочуть їх захистити.
Карикатура © Ігорь Кийко
