Яка руїна залишиться після врядування цієї влади?

Валерій Прозапас
Валерій Прозапас

Коломойський хотів домовитись з Януковичем ще під час Майдану, згадайте, хто до останнього їздив до Межигір’я, тому не треба дивуватися такій кількості повернувшихся регіоналів та проросійських людей при посадах, ми просто бачимо ту Україну, яка мала бути в трикутнику домовленостей Якуковіч-Путін-Коломойський.

Останній грамотно і цинічно використав “патріотичну” тему за допомогою парасюківщини, а потім відкинув її заради власної вигоди, разом з сотнями загиблих в його “добробатах” на “війні з самими собою”.

Зараз нам пропонується винести за дужки жертви тієї зими, п’ять років боротьби і втрат на війні задля реалізації “формули” такого консенсусу. Без державної суб’єктності, без справжнього руху до НАТО, без потужної підтримки розвитку української ідентичності, без рівного з Москвою голосу дипломатії тощо.



І це вдається, багато хто із професійних патріотів підхопив цей рух по простій доріжці, бо смертним гріхом українського населення завжди була зрада своїх воїнів та пам’яті про них.

Питання притягнення до відповідальності державних зрадників вже не стоїть, не кажучи про помсту кремлівським вбивцям, гнів народний скеровано проти українських же ворогів Кремля.

І результат буде такий же, відкатаний століттями.
Москва отримає контроль, її молодші партнери – ярлик на стрижку овець, а зрадливе населення – кладовище своїх ілюзій, як в бюджеті Гончарука.


Светлана Самборска
Светлана Самборска

“Минские соглашения Порошенко сделал! Это его зрада, Зеленский тут при чем?! Ему деваться некуда!”

Итак, почему же Минские соглашения при Порошенко были инструментом удержания санкций на России, а при Зеленском превратились в инструмент капитуляции?

Смотрите, все просто. У каждого из нас дома есть розетки. Если вы берете в руки штепсель торшера и вставляете его в розетку, то получаете мягкое приятное освещение. Вставив в розетку штепсель пылесоса, вы получаете чистоту, кофемолку – молотый кофе, стиральную машину – чистое белье. В общем, розетка – вещь нужная, полезная.

Вот только если взять в руки шпильку и вставить в розетку ее, то вы получите удар, возможно, смертельный. Стала ли от этого розетка чудовищным инструментом убийства?

Розетка не изменилась. Она была и есть полезной вещью, которой нужно уметь пользоваться. Она была и есть смертельно опасной вещью, если подвести к ней ребенка и дать ему в руку шпильку.

Минские соглашения – вещь хорошая и полезная, если понимать, как ею пользоваться. И смертельная, если булаву дать в руки шоумену, уверенному, что управление страной – это такая же телекартинка, как и сериал.


Лариса Вакульницька

5 років політика попередньої влади по Мінським була направлена на виконання вимоги: спочатку безпекові умови, потім політичні.

Узеленські перевертають цей постулат рівно навпаки: спочатку політичні вимоги, потім безпекові. Саме так, як хоче Х*йло.

Вони йдуть на те, на що не пішов попередній уряд в набагато важчих умовах, коли не було армії, союзники обмежувались глибокою стурбованістю, а країна бовталась на грані дефолту.

Навіщо йти зараз на трактовку Мінських, яку хоче Х*йло?

Вона Україні ніяк невигідна, адже вірити, що РФ, яка мріє повернути Україну під російський вплив, виконає безпекову частину, тобто добровільно позбавиться важеля тиску на нас, можуть тільки дурні або… зрадники.

Але і це не все.

Пристайко заявляє, що ми погодились на “формулу Штайнмайєра”. Але немає ніякої фіксованої на папері формули Штайнмайєра. Так на що ми погодились? Завісу привідкриває вчорашня заява командуючого ООС Кравченка (який такий наказ отримав явно з самого верху, від прездюка), що Україна готується відвести війська по всій лінії фронту. Відвести з відвойованої у терористів нашої території. Такої вимоги навіть в Мінських немає!

З якої території? Можливо, згідно вимогам Х*йла, з усієї території Донецької і Луганської областей? Хто зна.

Отже, неважко здогадатись, що є якісь таємні переговори між Зеленським і Х*йлом, в яких обговорюються умови, що ВЖЕ абсолютно невигідні Україні, але вигідні РФ, бо як не крути, легітимізація маріонеток Х*йла і переведення для світу війни з зовнішньої у внутрішню, повішення розбитого Донбаса на слабкий бюджет України, зняття міжнародних санкцій з РФ, посилення її впливу в Україні, наводнення амністованими російськими терористами всієї території України, гірка деморалізація всіх, хто захищав Україну, всіх, хто її не зрадив, – все це вже проглядається.

І не зрозуміло, навіщо Х*йлу в такому разі перестати стріляти, адже його противник – слабкий жадібний боягуз, готовий стати на коліна.

Отже, ми отримаємо ганьбу і подальшу війну. Тільки в ще більш невигідних умовах, ніж зараз.

У внутрішній політиці відбулось практично повне захоплення всіх гілок влади, вже завершену вертикаль суперпрезидентської влади, коли Рада перетворилась просто на слухняних маріонеток, що затверджують все, що виходить з Офісу Зеленського. Маємо вплив влади на суди, в т.ч. і на Конституційний, і на Верховний, не кажучи вже на районні.

Маємо системне знищення всього, що зробила попередня влада для розчищення Авгієвих конюшень пострадянської України.

Хоча вважати Зеленського самостійною фігурою якось не випадає. Медійний мурзілка, що грізно хмурить брови і приємно усміхається в камеру. А за лаштунками відбуваються корупційні дії на користь Коломойського і всупереч інтересам держави. Маємо інформаційний шум з ватним духом, який здійснює медіаімперія Коломойського, цілком “зелене світло” для розбудови інформаційно-пропагандистського пулу Медведчука та Інтера. Проросійська Страна.юа стає головним ЗМІ, якому радо дають інтерв’ю нові урядовці.

Бачимо абсолютно ватних персонажів в рядах Слуг. Бачимо призначення головами ОДА, на посади в СБУ, зовнішній розвідці людей, які мають зв’язки (бізнесові та родинні) з Росією. На волю з приходом Зеленського випускаються всі зрадники, шпигуни РФ і вбивці.

Маємо також людину без-посади, але з реальними важелями тиску, – глибоконеуважаємого, але відвертого ригівського українофобського поца Портнова. Що прямо заявляє про “повзучий реванш” як мету. ДБР відкриває купу справ на Порошенка – з ініціативи Портнова, влаштований терор проти Гонтаревої, чия реформа в банківському секторі визнана успішною і ЄС, і США. Між іншим, сьогодні Гонтареву запросили в Конгрес США з візитом. Що може бути більш промовистим? Чого добивається Зеленський – залишити нас без підтримки союзників, сам-на-сам з Росією?

(А, до речі, посла України в США досі Зеленський не призначив. І це в стратегічній для нас країні).

Маємо зупинку розробок нового озброєння.

Маємо періодичні заяви прес-секретаря Зеленського Мендель, що ЗСУ обстрілює мирні міста, маємо заяву заступниці Богдана (якоїсь дівки) АТОшникам, що це вони війну почали. Якщо у владу набирають людей з таким світоглядом, то це щось таки та значить.

Маємо звільнення В’ятровича, людини, яка провела успішну декомунізацію і могла б ще багато чого зробити на цій ниві.

Так, є якісь і позитивні другорядні рішення, які особливо ніяк не впливають, але поки що тішать і присипляють електорат.

Ви собі як хочете, але ознак, що до влади прийшли перекрашені риги, розбавлені колабораціоністами з молодих картонних реформаторів, більше ніж достатньо. І це тільки початок…

Проте щось мені підказує, що Віктор Федорович Зеленський не досить до кінця свого першого строку. Але от питання: яка руїна залишиться після врядування цієї влади?

 

Поділитися:
Share

Share