«Им бы математику взять и отменить!»
Зеленський відвідав бізнес-форум у Туреччині: президент дав 8 нових обіцянок
Як Ви знаєте, я дуже люблю аналізувати заяви новообраного Президента України.
Нарешті я почув фундаментальні речі, які конкретно зміни нас очікують. Звісно, шкода, що українським громадянам доводиться дізнаватися про це з бізнес-форуму в Стамбулі, але головне, що нарешті є.
Отже, з позитиву:
– в 2019 парламент затвердить ринок землі, з 2020 він запрацює. Який це ринок, які принципи і умови – ніхто достеменно не знає, але це точно плюс.
– буде проведена велика приватизація.
– конкуренція на енергетичному ринку і спрощення умов ведення бізнесу, реформа трудових відносин і руху капіталу.
– легалізація азартних ігор в п’ятизіркових готелях.
– впровадження 5G.
– потроєння військово-промислового комплексу.
– схвалення восени 2019 закону про концесію (до речі, цей закон, як і багато інших реформ, розроблені теж «корупціонерами і бандитами». А виявився – харош! 😉 )
Можна довго дискутувати, як це все краще зробити, але сказав А – скаже Б, тоді і дамо остаточну оцінку.
Спірні моменти:
Безумовно, озвучений ріст економіки в 5-7% – благий намір. Обіцяли і до нього. На жаль, цього росту недостатньо. Щоб зміни були відчутні кожному, щоб ми змогли вирватися з проклятого кола – рости потрібно на 10-15 % на рік мінімум. Нагадаю, останні роки ростемо 3,5% – «епоха бідності триває», «тотальне зубожіння», «змін ніхто не побачив». І, звісно, треба вирішити щось з «податком на ріст» – реструктуризованими боргами 2015 року, виплати за якими суттєво зростають після досягнення росту більше 4%/рік.
А, тепер моє улюблене, інфраструктура.
Відверто, тішить, що хто б не виграв, який би діджитал не був, все одно тягне до доріг, летовищ, портів.
По порядку:
Президентом обіцяно «збільшити» кількість реально діючих аеропортів до 15. Зараз їх вже 16. Транспортною стратегією до 2030 передбачено 50. Тобто, ми скоротимо їх кількість?
До відома, зараз найбільша проблема – наявність достатньої кількості літаків в українських авіакомпаній для здійснення внутрішніх авіаперевезень. Шляхи два: відкрити внутрішнє небо для іноземних авіаперевізників, вбивши вітчизняних, або запровадити державну програму нарощення флоту національних авіакомпаній, принагідно запустивши підтримку будівництва регіональних літаків на АНТОНОВі.
Так, летовища теж треба відбудовувати. Ми це вже робимо в Одесі та Дніпрі. Але не за дивною схемою: бізнес за невідому суму будує, а держава всі витрати компенсує. А є затверджена програма розвитку регіональних летовищ: платники податків фінансують будівництво злітних смуг, бізнес на умовах концесії будує термінали та супутню інфраструктуру і компенсує державі її інвестиції.
Я не знаю, що таке президентське «забезпечити розвиток п’яти морських портів», але хотів би нагадати: в Україні 13 морських портів. І ще 5 в анексованому Криму. І ще один у В’єтнамі. П’ять розвиваємо, а решта: закриваємо, забуваємо, продаємо, тіряємо?!
«Впродовж п’яти років ми витратимо 20 мільярдів доларів на інфраструктуру», – стверджує Президент. Ок, але тією ж Транспортною стратегією передбачено витратити мін 60 млрд дол на інфраструктуру до 2030 року. 60 ділимо на 2 = 30! Ми хочемо витратити на інфраструктуру на 10 млрд дол менше, аніж планували??!
«Ми приведемо до ладу 24 тисячі км доріг!». Не буду досікуватися, як зрозуміти «приведемо до ладу». В Кончі-Заспі завжди були хороші дороги, в Миколаївській області їх бачили лише на фото. Хвилює інше. Всього в Україні 179 000 км доріг. І ще близько 200 000 км комунальних. 24 000 км – ок, а решта що за 5 років?!
У 2019 році, маючи Дорожній Фонд у грубо 50 млрд грн, ми відремонтуємо близько 4000 км.
З наступного року Дорожній Фонд має бути близько 70 млрд грн і ще 10 млрд грн на територіальні дороги. Себто, в рік можна робити мін 10 000 км.
24 000 ділимо на 5 = 4 800 км доріг на рік. Тобто, вдвічі менше від запланованого?!
«ГдєДарогі?!».
Традиційно, питань більше, аніж відповідей.
Пишемо листи 🙂
П.С. Як написало моє улюблене, суворе, інколи несправедливе Слово і Діло, фіксуючи зобов’язання Президента: «зрозуміло, що такі обіцянки часто дає Міністр інфраструктури…» (див. посилання вище – ред.).
Пріколи нашево гарадка.
Президент обіцяв «збільшити» кількість реально діючих аеропортів до 15. Зараз їх вже 16…
Гм…
Президент обіцяє «забезпечити розвиток 5 морських портів», але в Україні є 13 морських портів. І ще 5 в анексованому Криму. І ще один у В’єтнамі.
Ще одне гм…
Цифри позичив у Volodymyr Omelyan, у якого таких гм… значно більше (пост Володимира Омеляна див. вище – ред.).
Тобто “малада каманда”, штурмуючи ВР, дуже слабо орієнтується в тому, що є і чого нема. Оці всі парикмахери збираються добробут підняти справді нам чи собі та кодлу Бєні?
Так, я в курсі, що Бєня перевзувся, причесався, прилизався, в нові сподні вбрався. А все ж це інфікований кліщ. Бажано його вирвати разом з лапками.
Всё х*йня, давай по-новой.
Пьеса.
ВоваЗе:
– Мы увеличим количество действующих аэропортов до 15-ти!
ЗеБобики:
– Перемога!!!!
Омелян:
– кхм… Транспортная стратегия предусматривает 50 штук за 10 лет. У нас уже 16. Это минус один, что-ли? За всю вашу многоуважаемую каденцию?
Мозг ВовыЗе:
– Опять доколупались… Почему я сказал 15? Кто писал этот сраный сценарий? Порохоботы…
ВоваЗе:
– Мы обеспечим развитие 5-ти морских портов!
ЗеБобики:
– Перемога!!!!
Омелян:
– эм… постараюсь мягко… у нас в Украине 13 морпортов. И еще пять в Крыму. И во Вьетнаме один. Калькулятор дать?
Мозг ВовыЗе:
– Море – это хорошо… песок… пальмы… чайки кричат… тёлки в бикини… шаурма… Так, стопэ! Сконцентрируйся!!!
ВоваЗе:
– Мы потратим 20 млрд. долляров на инфраструктуру за пять лет!
ЗеБобики:
– Перемога!!!!
Омелян:
– (шепотом) сууука…
– (вслух) Тут такое дело, но стратегия предусматривает 60 лярдов за 10 лет, т.е. 30 за 5. Куда ещё 10 лярдов проеб…потерялось? У Бени карманные закончились? Собачка приболела? Снова ПриватБанк?
Мозг ВовыЗе:
– шысдисят да на два… это если поделить их… ну вот как 60 гривен надо с Богданом пополам разделить… интересно, он всё-таки Андрей или Богдан… никогда не спрашивал… это как Виктор Павлик – то ли Виктор, то ли Павлик… О чем это я? Сука, сконцентрируйся!!!!!!
ВоваЗе:
– Мы починим 24 000 километров дорог!
ЗеБобики:
– Перемога!!!!
Омелян:
– Тут если чисто по баблу считать, то Дорожный Фонд запланирован в 70 лярдов да плюс 10 на территориальные дороги, т.е. в год можно делать 10 тыщ километров. Т.е. два с половиной года поработаете, а потом ход конём с «е*ись» на «оно всё»?
Мозг ВовыЗе:
– О, Ленка селфик прислала. Почему её «попердолькой» называют? Это Олька – попердолька, а Ленка – поперделка. Дурачки какие-то… А как же раньше было клёво. Тобі личить моє кохання… Рояль… Корпоративчики… Где ж я, бл*дь, так нагрешил?..
Как поётся в песне из одного пропагандистского фильма рухнувшей тоталитарной империи:
«Вроде не бездельники, и могли бы жить —
Им бы математику взять и отменить!»
Вот пусть это будет эпиграфом.
* * *
Команду Зеленского снова и снова преследуют неудачи на математическом поле. Чёртова арифметика, не говоря про алгебру, так и норовит подкрасться к команде молодых реформаторов и укусить за рабочие места — в смысле, за задницу.
Всё началось, как вы помните, с того прискорбного факта, что если 200 миллионов долларов поделить на количество учителей в Украине, то никак не выходит 4000 долларов в месяц. Ну вот никак. Они и так пробовали, и сяк, и взывали проклятую арифметику к сознательности, и объясняли ей важность исторического момента, взятку давали — не берёт, угрожали позвонить Баканову — не пугается, не слышит, У НЕЁ ЖЕ УШЕЙ НЕТ, У АРИФМЕТИКИ-ТО, она же инвалид труда, над ней же столько лет такие же бездари издеваются!
В общем, пока решительные реформы в области образования нерешительно затормозились: реформаторы считают, что лучше: уменьшить поголовье учителей стратегическими казнями, или всё-таки получится провести закон, чтобы дважды два равнялось не порохоботскому четыре, а сколько надо для победы над коррупцией.
* * *
И вот опять! Никогда такого не было, и вот опять!
И притом раньше умножение не давалось, потому что проклятые шоколадные прихвостни коварно выкрали из ЗеШтаба таблицу умножения и вместо неё подложили таблицу Брадиса, чем довели до паранойи от сорока двух до сорока семи ЗеРеформаторов. А теперь всё стало хуже: и сложение сбоить начало, и устный счёт на пальцах!
Вышел, значит, наш президент к журналистам (которые не нужны) и избирателям (которые тоже больше не так чтобы критичны, потому что выборы закончились). Повернулся к журналистам задом, к народу передом, чтобы целиться струёй было удобнее.
И пообещал увеличить число аэропортов до пятнадцати.
И тут как чёртик из коробочки выскочил проклятый министр Омелян и всё испортил. Говорит: «Чувак, их уже шестнадцать».
«Откуда тебе знать, проклятущий?!» — возопил Зеленский. — «Откуда ты знаешь, как ты посчитал, пальцев-то на руках всего десять, вместе с Богданом пятнадцать, ведь одна рука его у меня в… В общем, нельзя задействовать в подсчётах!»
Но Владимир Александрович быстро остыл и пообещал развивать морские порты. Все пять.
И тут Омелян снова под руку лезет, говорит: портов-то в Украине тринадцать! И пять в Крыму! И один во Вьетнаме!»
«Да ты не уймёшься никак, негодник!» — закричал Зеленский и замахнулся на Омеляна мухобойкой.
Но быстро успокоился и пообещал привести в порядок 24 тысячи километров дорог.
И тут снова Омелян вылазит и говорит: «Чуваааак, у нас их 179 тысяч километров, чувааааак… Что с остальными?»
В общем, не задалась беседа.
* * *
Но давайте вернёмся к порту во Вьетнаме. Вот вы знаете, что у Украины есть порт… ВО ВЬЕТНАМЕ?
Да, он откуда-то нашёлся. Где-то между 2014-м и 2017-м годами, если мне не изменяет память, вдруг он обнаружился. Точно как украинский морской рыболовный флот. Про его существование мы тоже и не догадывались, когда гля: а он есть! И внезапно дал прибыль, впервые за… не помню, за очень долго.
Я думаю, барыги проклятые специально это всё находили и пересчитывали, чтобы либо продать, либо украсть, либо ещё как-то коррумпировать. Вот и выходило так, что всё время что-то находится и изыскивается.
А при Зеленском, что интересно, эта порочная тенденция совсем прекратилась. Ничего не находится, ничего не добавляется, а только всё заканчивается: то эпоха бедности, то срок заключения Ефремова под стражей.
Не сильна ЗеКоманда в сложении и добавлении, равно как и в умножении с преумножением. Не даётся арифметика проклятущая.
Как в песне поётся:
«Ребятня и взрослые пропадают зря,
На проклятом острове нет календаря,
На проклятом острове нету букваря,
Учебников начальной школы тоже нету ни хрена…»
Понимаете, проблема ж ведь даже не в том, что к власти дорвались малограмотные кухарки и лакеи. Проблема в том, что даже случайно затесавшиеся среди записной челяди интеллектуалы и профессионалы – форменные, калиброванные, отборнейшие эталоннейшие идиоты.
Зеленский, грит, высококлассный менеджер. Это вот этот вот его неоднократно продемонстрированный “быдло-чайка-менеджмент” – высокий класс? Прилетел, насрал-насрал, улетел?
Он, грит, имеет опыт экономической деятельности за рубежом. Это, я так понимаю, корпоративы на московских дачах – опыт экономической деятельности за рубежом?
Он, грит, понимает, как работает креативная экономика. Это он когда понял? Когда крепкую связь между “хорошо х*ишком по рояльке постучал – больше купюр в трусиках обнаружил” экспериментальным путем вывел?
И понимаете, ведь это интеллектуал говорит, ведь остальные тела в сервант-партии – они ж еще тупее! У них там говорящий бобёр в партии есть, понимаете?
Галя, Галя, горе-горе ©
