Уся влада національній олігархії

Іван Хомяк
Іван Хомяк

Народ насправді ніколи не мав, не має та не матиме влади. Як не має її жодний диктатор чи абсолютний монарх. Влада у тих, хто контролює інформаційні потоки. Неважливо чи це домовленість із розповсюджувачем чуток, вплив на популярного оратора, належність до медіамагнатів чи володіння фабрикою тролів або ботофермою. Найжорстокіші з тиранів і ті мусять “домовлятися” з диспетчерами інформаційних магістралей. Інакше їхня влада коштуватиме не більше ніж радянська копійка в 1993 році.

Людей, що мають вплив на інформацію, а через неї на народ та можновладців, ми називаємо олігархами. Політиків та журналістів, які під ними ходять, у світі називають лобістами, а у нас… А у нас їх правильно називають 😆

Іншими словами, у всі часи існування людства (а може й раніше) справжня влада була в олігархів. Чому ж демократична процедура в одному випадку працює, а в другому виходить зелене чорт знає що? Олігархи різняться за цілями та методами роботи. Чужоземні олігархи (представники метрополії) завжди ціллю номер один ставлять інтереси цієї метрополії та власну вигоду. Суверенність колонії для них як Різдво для чорта. Тому їхня задача тримати колонію біля дна, щоб населення не опиралося викачуванню ресурсів. Коли колонія отримує незалежність, то одразу з’являється молода олігархія. У неї три особливості:



1) Ментальний та економічний зв’язок із метрополією.
2) Намагання хапнути якомога більше за найкоротший час через страх, що повернеться колонізатор і все відбере.
3) Нездатність будувати довготривалих планів взаємодії з новою державою.

Такі олігархи тримають медіа лише як сили прикриття. Вони спокійно грають проти держави та навіть на її руйнування чи повернення під метрополію. На крайняк мають запасні аеродроми, якщо прийдеться тікати.

Національна олігархія формується непросто й поступово. Вона може бути на старті “білою”, а може і не дуже. Наприклад, представники деяких американських кланів стартували з пограбування поштових диліжансів. Однак, бізнес національної олігархії побудований так, що він є напряму залежним від успішності власної держави. Такі олігархи працюють за планами, які багатократно перевищують міжвиборчий період. Інколи навіть ймовірну тривалість життя двох поколінь. Саме така олігархія є єдиною можливою гарантією успішної демократії з загальним виборчим правом. Усі інші варіанти ведуть до краху або занепаду держави у період набагато менший від зміни одного покоління.

Поділитися:
Share