Люмпен виплекав помсту

Varvara Bernat

Ви відчуваєте, як в нас оселяється обурення та несприйняття всього, що відбувається? А тепер подумайте, як нами обурювалися і не сприймали те, що ми робили, ті, кого все влаштовувало при Януковощу? Долар був по 8, зарплати були більш-менш, верхівка крала шаленими темпами та об’ємами, а тому давала тихенько красти кожному на його місці, брати те, що погано лежить, аби лиш люмпен не цікавився, що роблять “білі люди”.

Відмова від євроінтеграції спровокувала громадянський опір, Майдан, “щось пішло не так”, яник втікає з тоннами добра, казна пуста, Крим анексований, частина Донбасу окупована, війна, гривня додолу, ціни вверх.

І по барабану, що за тих 5 років забезпечили гідний золотовалютний резерв, і що з нічого створили потужну армію, і що підписали угоду про євроінтеграцію, що отримали безвіз, що відмовились від російського газу, що отримали Томос для УПЦ, що прийняли Закон про мову, що зафіксували в Конституції шлях держави до НАТО і ЄС. Все по барабану.

Люмпен не може пробачити того, що його вивели зі звичної зони комфорту (спатиїстисрати), що негромадян заставили шанувати українські герб, прапор, мову, що в пристосуванців відібрали євробляхи, які вони ввезли завдяки війні на Сході (постанова була прийнята заради ввозу техніки для армії)…

Всі ці роки вони ненавиділи нас. Тих, хто готовий був перетерпіти задля подальшого поступу України вперед, хто розумів і усвідомлював, що всі негаразди – це плата за зміни, адже коли в будинку роблять ремонт, жити в ньому дуже некомфортно. Вони ненавиділи та плекали надію на помсту. Виплекали. Тепер їм байдуже, якою ціною буде та помста, лють залила очі, не бачать навіть на крок вперед. Не бачать, як підуть стройними рядами, як вівці на заклання. Їм аби не Порох…

Дивлюсь, як мої френди тягають посилання за посиланням з фактами здачі інтересів України. Марно це все. Насілєніє повністю віддало владу в руки ворогів, котрі прикинулись слугами. Тепер відміна одних законів і прийняття інших будуть відбуватися просто пачками. Закони 16 січня назвуть законами якогось там серпня. І все. Правового шляху врегулювання нема. Люди самі його втратили “мудрим вибором”. Тепер тільки сила.

Але постає питання: заради кого? Заради землі? Земля все витримає. І всіх витримає. Потім ще й перетворить на добриво для себе. От тільки Людей шкода. Саме Людей. Їх доль, їх часу, їх життя, яке в кожного тільки одне. Ми виявилися заручниками манкуртів…

Зе в таких випадках дзвонить баканову. А я апелюю туди, до Неба. Зроби щось з тим чортом! Ти ж можеш…

Автор