Люди і шлях

Іван Хомяк
Іван Хомяк

Якщо доля дасть мені трохи часу дописати “Шлях людини” та “Владу гідних”, то я можу зробити це, лише опираючись на подорожні враження під час цьогорічної експедиції.

Сцена перша.
(Компетентний виборець)

Автобус в дуже віддаленому районі. Заходить бабця 70+ і одразу про політику. Голосно так, що на іншому кінці автобуса чути через навушники. Починає про перерахунок пенсії.



– Клятий Порошенко!… Що це за пенсія?!..
– Так вже ж Порошенко не президентЄ – заперечує жіночка 60+.
– А де він подівся?
– Вже два місяці як новий президент – Зеленський.
– Який ще Зеленський, – відмахується бабка-політінформатор. – Я вам кажу, он при Малєнкові м’ясо було по чому? Руб вісімдесят. Так отож, бо були колгоспи. А зараз…
– Так і пенсія була 12 карбованців….
– Ну і що. Зате як зайдеш та як накупишся. А зараз прийшла із сотнею і нічого.

Арифметика глибоко прописана в моєму біосі. Я швидко прикинув, що за радянську пенсію можна було купити 6,7 кг м’яса в місяць. Знаючи особливості роботи радянської торгівлі, фіг би з два бабці з села дісталося б якісне м’ясо в райцентрі (в сільмагах його зроду-віку не було). Сало корейка – це була вершина мрії. А що ще тобі дадуть “в нагрузку”*.

Сучасний пенсіонер може купити (вільно та з правом вибору) від 15,5 кг лопатки або 11 кг досить якісної вирізки. Часом розповідають про хліб за 16 копійок. Радянський пенсіонер міг купити 75 буханок хліба (якість залежно від адміністративного рівня). Сучасний 120 буханок хліба на вибір і гарної якості.

____________________________
* – для сильно юних. В радянських магазинах, щоб отримати щось вартісне, потрібно було мати зв’язки в торгівлі (“купити з-під прилавку”), вистояти шалену чергу та отримати щось “в нагрузку”. Іншими словами, купуєш потрібну річ, а разом із нею маєш купити ще й товар сумнівної якості на закінченні терміну придатності.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії