Форум продемонстрував, що Петро Порошенко і став тим єдиним кандидатом від об’єднаних проукраїнських демократичних сил, про необхідність якого так люблять поговорити деякі наші “патріотичні” політики, але роками не здатні зайти далі слів.
На днях почув розповідь переселенця з окупованої частини Донбасу, який під час поїздки до Києва знайшов можливість відстояти в черзі, щоб побачити Томос. А невдовзі потому я побачив якусь передачу за участю нардепа Лєщєнко та журналіста Кошкіної, в якій ці добрі люди зневажливо називали поїздки Епіфанія з Президентом “томос-туром” і крізь зуби цідили “ето даст Порошенко максімум 2-3%”, один в один повторюючи тези з російських політичних ток-шоу.
Історія дала українцям можливість сповна відчути ціну втрати державності через Голодомори, колгоспні злидні, чужі війни, радянську безнадьогу, посткомуністичну імітацію популістів, напад росфедерації 2014 року та знову поставила перед нами завдання знайти національну єдність і навчитися її цінувати не півроку, а більш значні проміжки часу. І нарешті зробити незворотнім становлення Соборної Української Держави, щоб не очікувати наступного шансу вільно зібратися на Софійській площі ще сто років.
Якщо політик в розмовах з військовими дозволяє собі публічно ставити під сумнів авторитет їхніх командирів – всі інші слова просто не мають значення. Юлія Володимирівна не може цього не розуміти і мало того, що дублює органи управління ЗСУ якимось “воєнним кабінетом”, але й свідомо провокує недовіру бійців до військового керівництва.
На днях було прийнято закон, згідно якого зміниться процедура закупівлі товарів та послуг оборонного значення. Тепер усунуті бюрократичні перепони та посередницькі послуги, а державні замовники отримають можливість набагато швидше та дешевше напряму закуповувати сучасне озброєння та устаткування країн НАТО в рамках домовленостей, над якими постійно працює Президент Порошенко.
Черговий бенефіс нардепа Тимошенко неможливо адекватно проаналізувати, бо це було звернення навіть не з минулого дня, а з позаминулої ночі. Головний її посил полягає в демонтажі української держави в обмін на сакральне “зниження ціни на газ вдвічі”™ за допомогою витягнутого з нафталіну старого медведчуковського гасла про “референдум та народовладдя”™.
Продажний журналіст не менш небезпечний за продажного суддю. Спотворена інформація шкодить не менше за корупційні схеми. Розкрутка на телебаченні деструктивних постатей та ворожих “консерв” розв’язує руки саботажу та реваншу. Просування кремлівських пропагандистських тез, як і російські кулі, вбиває наших солдатів. Це що завгодно, тільки не свобода слова.
Проблема в тому, що не дивлячись на розв’язану війну та очевидну різнорівневу (економічну, інформаційну) агресію ми продовжуємо бачити в них меншу загрозу, ніж вони вбачають її в нас. Витримати цей тиск симбіозу ворожих зусиль зі зневірою частини українських громадян, підтримати прошарок нової дієвої національної еліти, виробити антитіла до інформаційної навали – і стане головним завданням нашого суспільства на найближчий час.
Переважна кількість проблем України – це не більше ніж дитячі хвороби, які для нас пропагандою намагаються подати як непереборні перешкоди існування держави. При цьому транслятори суцільного негативу та панічних настроїв свідомо розмивають головний здобуток останніх років – демонтаж тотальної залежності українських еліт від Кремля і, як наслідок, початок роботи щонайменше частини з них на національний інтерес.
Цей живий приклад деолігархізації відстав від сучасності, ментально залишився в минулому, хоча поки що не може з цим змиритися і стоїть на межі, за якою пряме співробітництво з Кремлем. Щонайменше кілька його ляльок її вже перетнули.
Кожна людина, з якою я мав справу цього дня, була компетентною і впевнено виконувала свою роботу, без показухи та нервів, було помітно, що високий темп і напружений графік для них звичне діло. Вже в літаку Президент виділив кілька хвилин для розмови. Цієї короткої розмови, проведеного з Президентом дня і результатів його зусиль останніх чотирьох років достатньо, щоби знову констатувати для вас хороші новини – у нас є держава. Це наразі головне, все інше наша спільна робота, дороги вистачить на всіх.
Поки що не знаю ні його розкладу, ні маршруту, тому інформація по мірі надходження. Так склалося, що ще під час
Уряди Януковича та Азарова мали антидержавну та українофобську сутність, тому за рамками кримінальних справ аналізувати логіку їхньої діяльності немає сенсу.
І російська влада, і російські “ліберали” говорять про неї як про прогнозованого зрозумілого васала, який в потрібний момент підпише необхідні Газпрому контракти, погодиться на співпрацю з вказаними Москвою політиками, промовчить в разі чергової російської збройної акції, принижуватиме та обливатиме брудом незручних для РФ українських лідерів, прориватиме кордон, а якщо треба, то і “поедет договариваться за мир” в спортивній формі ФК “Шахтер”.
Людина, яка привела до влади Портнова та Лозінського, людина, через бездіяльність якої загинуло троє рятувальників в Грибовичах, вимагають політичної відповідальності керівників правоохоронних органів, коли знайдені виконавці та організатор. Парасюк танцює на костях, звинувачуючи в смерті Порошенка, розказуючи про якусь систему, яка вбила Гандзюк. Нагадую, Гандзюк вбили ваші “побратими”, з якими ви разом стояли на редутах колоРади, а не якась віртуальна система.
