Армія під завісою туману
Десятки років українське населення мало що знало та розуміло про свою армію, і змінити цю традицію виявилось навіть важче, ніж
Десятки років українське населення мало що знало та розуміло про свою армію, і змінити цю традицію виявилось навіть важче, ніж
Вчера мой знакомый, у которого немного другие политические пристрастия, улыбаюсь сказал нечто следующее, «Ну привет… Пропагандист Петра Порошенко!». Мы пожали
«Не бійся! – кричить мій син сам собі і стрибає з ліжка. – Туди!» Добре йому, дворічці. Пам’ять коротка, світ
Телевидение в полную силу работает против интересов страны, в которой народ так хотел демократию, что заплатил за неё кровью. И продолжает платить каждый день.Почти все каналы принадлежат олигархам, и мы поимённо знаем, какой и кому. Медиамагнаты из страны агрессора, пользуясь демократией и свободой слова, абсолютно свободно льют удобную им пропаганду прямо в уши послушному зрителю.И становится страшно от осознания того, что вместо людей выбор делает телевизор.
Зараз, коли ми знову стоїмо перед необхідністю зробити вибір, час переконатися чи на вірному ви боці, та чи не піддалися ваші погляди його лукавому впливу. Бо якщо вони співпадають з ворожими, є велика ймовірність того, що рано чи пізно біля вас знову почнуть гинути люди. Проте винні в цьому будуть вже не тільки ворог і зрадники, але й ті, хто до них дослуховувався.
Порошенко за час президентства зробив реальні, справді фундаментальні справи для незалежності та європейського розвитку України. Ці справи для нього – найкращий передвиборчий піар. Кремлівським кандидатам показати нічого. Тобто якщо грати в цю гру по правилах «хто більше реальних справ зробив для незалежності України», рахунок матчу «Порошенко – весь віварій кандидозу» очевидно розгромний. Саме тому кремлю потрібно підмінити правила гри.
Переважна кількість проблем України – це не більше ніж дитячі хвороби, які для нас пропагандою намагаються подати як непереборні перешкоди існування держави. При цьому транслятори суцільного негативу та панічних настроїв свідомо розмивають головний здобуток останніх років – демонтаж тотальної залежності українських еліт від Кремля і, як наслідок, початок роботи щонайменше частини з них на національний інтерес.
Після відсунення війни як основної національної загрози на другий план, головним досягненням інформаційної окупації стало створення та взрощення прошарку не просто критиків та незадоволених українською державою, а її ненависників. Такі люди вже запрограмовані на тотальне несприйняття будь-яких досягнень і сфокусувані не на вирішенні об’єктивних проблем, а на їх мазохічному смакуванні.
Мене як громадянина України та діючого військового надзвичайно обурює, що в той час, коли палає війна, за спинами українських захисників у глибокому тилу знову розпускає свої отруйні квіти так званий «русский мир». Інакше як мені, офіцеру ЗСУ, зрозуміти редакційну політику таких нібито українських телеканалів як, наприклад, «NewsOne» та «112», що спокійно транслюють ворожу пропаганду в країні, де Росія офіційно визнана державою-агресором?