Вибір очевидний
Форум продемонстрував, що Петро Порошенко і став тим єдиним кандидатом від об’єднаних проукраїнських демократичних сил, про необхідність якого так люблять поговорити деякі наші “патріотичні” політики, але роками не здатні зайти далі слів.
Через це він так виділяється на фоні інших претендентів, бо зумів зберегти єдність та скерувати державницькі дії таких особистостей як Ірина Геращенко, Парубій, Турчинов, Луценко, Гройсман, Кличко та багатьох інших. Скоріше за все його підтримає і Яценюк.
Майже кожен з них міг би стати набагато сильнішим кандидатом ніж ті, кого ми побачимо в бюлетені, але вони обрали підтримку діючого Президента – і це підкреслює силу Порошенка-політика. Як і перебування серед присутніх націоналіста Яроша, мера Дніпра Філатова та справжнього, а не “телевізійного”, Фог Расмуссена.
Вже і не віриться, але не так давно членами коаліції були і Тимошенко з Садовим, але ці “голуби миру”, які “програли війну”, обрали інший шлях та скотилися скоріше в нішу вже неіснуючих комуністів і регіоналів та будують свої передвиборні стратегії не навколо принципових фундаментальних завдань, як пропонує Президент, а навколо обіцянок дрібних подачок своєму “елєкторату”, тотальній критиці (на грані пропаганди) всіх сфер життя держави та на особистих випадах проти її очільників.
Саме тому не витримує критики теза про штучну “безальтернативність” кандидатури Порошенка. Насправді це результат кропіткої роботи та командних зусиль зі становлення держави в умовах протистояння з РФ, про що докладно і яскраво говорили спікери форума.
Зупинятися на промовах сенсу немає, це той випадок, коли аналізувати лише псувати.
Їх треба слухати, бо то були слова людей до людей, до народу, а не до елєкторату.
Завдання країни сформульовані максимально чітко – реформи, економіка, армія, інтеграція в Європейський Союз та НАТО.
У нас є досягнення, які визнає світ, їх треба цінувати та примножувати, так роблять сильні народи.
І нарешті припинити спроби долати прірву двома стрибками, тому вибір очевидний – #Порошенко2019.
