Діти-квіти. Вчудили таке, на голову не налазить. Приходять, мнуться. «Мамо, ми про вас оголошення дали на сайті знайомств. І по радіо зачитали…» Я так і сіла. «Чи ви здуріли?», – питаю. «Ні-ні, ви не думайте, там дуже хороші кандидати відгукнулися. Ми для вас найкращих відібрали». І вмикають телевізора.
Ви хоч раз чули про позитивний порядок денний стосовно розбудови армії від інших головних претендентів на булаву? Правда в тому, що господам “жоден танк не повинен завестися”, “вы сколько раз в АТО были?” та “професійному-полковнику-відріжу-вуха”, який під час війни не пішов служити, глибоко начхати на ці питання, вони в них просто некомпетентні. З ними у нас не буде армії.
Кого ви бачите на посаді Президента України? ЗЕ!Артиста, якого зараз не пускають в прямі ефіри, бо НЕДАЙБОЖЕ щось знову ляпне? БабЮлю, яка пропонує “Новий Курс” з тих часів, коли мене ще в планах не було? Чи іншого кандидата, якого ви впізнаєте лише на бордах, а в реальному житті пройдете повз, бо він вдягне краватку іншого кольору? Не хочу обіцянок, хочу бачити дії. Тож…
Насправді в списку на виборах Президента в нас всього два прізвища – Порошенко і Коломойський. І я не згоден с заспокійливими коментарями, що при Коломойському «нічого страшного не буде». Буде і дуже страшне. Просто погугліть історію становлення бізнесу Коломойського в Дніпропетровському регіоні. Це історія рейдера і мародера. І як би ви персонально не відносились до Порошенка – він просто людина з іншої історії.
Аналізуючи вибори 1991 і 2019 років, я помічаю багато збігів. І тоді, і зараз вся преса працювала проти одного кандидата. Тоді (коли я розклеював листівки Чорновола) мені в спину кричали – ти шо, за бандіта?! Сьогодні мене з такою ж ненавистю питають – ти шо, за баригу? Ви добиваєтесь поразки Порошенка, але якраз він то й не програє, – програємо ми всі, програє Україна.
Днями до редакції зателефонував читач і став докоряти мені за те, що я пишу у своїх колонках на шпальтах «Високого Замку». Мовляв, захищаю Петра Порошенка, хоча, як вважає мій невидимий візаві, – той не гідний, аби кандидувати на другий термін президентства. Тут почалося «загинання пальців» – медична реформа – погано, реформа судів – теж, тарифи – космічні, «зубожіння» – крайнє… Одне слово, «джентльменський» набір так званих «зрадофілів»…
Я слухаю радіо, коли зранку кермую на роботу. І там, зазвичай, двоє ведучих ведуть бесіди про «судьби родіни». Ну і припрошують слухачів: «Дзвоніть, діліться думками». І додзвонюються, висять на лінії, діляться всілякою маячнею… А я собі думаю, невже це тільки я спішу на роботу о пів на дев’яту? Озираюся навкруги, ліворуч-праворуч такі самі, як я, запізнюються, петляють в заторах. Тобто ті, хто реально штовхає своєю працею цю країну кудись вперед, не мають часу дзвонити і неспішно плямкати про своє Мнєніє. Їм ніколи.
Тому, що Петро – це справжній камінь, це український граніт, об який поламав собі зуби хижий звір. Тому, що став наріжним каменем нової української державності.
Шановні, вам не соромно програвати вибори Володимиру Зеленському? Ведучому дебілкуватих шоу? Творцеві фільмів сумнівної якості? Блазню з екрана? Висуванцю олігарха Коломойського? Не самостійній фігурі, просто пішаку, чия робота – працювати президентом в адміністрації бізнесмена Коломойского?
Петро боїться кандидатів. Про це самі кандідати проридали з усіх телеканалів нашого городка. Попередні 5 років Петро боявся Гацька, Надю Савченко, Семенченка, Саакашвілі. Я нікого не забула? 🙂
Не тому що я – видуманий сраними журналістами порохобот, не тому, що мені за це щось обломиться, не тому, що я “біля кормушки”. Я не ставлю ніяких рамочок, не пишу ніяких закликів, навіть нікого не агітую. Усі дорослі люди, усі впевнені в своїх розумових здібностях, усім робити свій вибір і за нього відповідати перед собою та своїми дітьми… Бо хочу в НАТО, а не на коліна і “мір любой ценой”. Бо хочу країну, а не придаток.
Скандальний журналіст-розслідник Дмитро Гнап подав документи на реєстрацію в кандидати у Президенти. Зі скандалом. Я не вірю у те, що Гнап – непрофесійний дурень, який влазить в скандали через власну недолугість. Навпаки. Це дуже розумна, хитра і цинічна людина. Скандали для нього були не наслідком, а метою, інструментом тиску на владу і на певні установи.
Політична пенсіонерка, блазень, настаящій палковнік, шапкокрад (не Янукович), ставленик ісусика на популістичних гаслах пхнуться у президенти. Зараз потрібно визначитись, і вибір в нас не великий, або ми зберігаємо те, що є, і примножуємо, або втрачаємо все, і знову стаємо колонією “старшого недобрата”. Сьогодні, як ніколи, вибір за нами.
Виборча кампанія йде повним ходом. Представляю вашій увазі стислий дайджест про те, чим займалися три претенденти на президентське крісло протягом минулого тижня. Інформація складена з використанням їх сторінок у ФБ, а також новин.
Якщо коротко, бо не бачу не те що кращої, а бодай рівноцінної альтернативи. Чому її немає, – питання до політикуму і загалом до суспільства. Чому Порошенко? Бо дає відповіді на «кляті запитання», які українство не спромоглося сформулювати впродовж сотні років після першої Національної революції.
