Країну закрито на деструкцію

Ніхто не ідеалізує 5 попередніх років, але вони мали головне – сталу тенденцію ПРО УКРАЇНУ. Із набитими гулями, сварками, скандалами, успіхами і провалами, але про Україну. Зараз про Україну більше не йдеться. Ані у Вашингтоні, ані в Брюсселі, ані в Парижі, ані в Берліні… Але найгірше – на Банковій теж не про Україну. І попри те – тиша. Або гірше – інфантильні просторікування «в уряді багато гарних людей, треба побачити, що вони робитимуть». Капець, якщо це говорять мислячі, то яка каша в головах немислячих?

Поділитися:
Share
Читати далі

Давайте отличать конструктивную критику от откровенных залипух

Знаете, скажу страшное. Порошенко есть за что критиковать. И ещё более страшное скажу вам – это надо делать. Регулярно, как зарядку. Для общего тонуса и в качестве профилактики приступов величия. Как не крути, Президент страны – это нанятый нами наёмный работник, топ-менеджер, и мы должны контролировать его работу. В этом плане вопросов нет, не ошибается только тот, кто ни хрена не делает. Проблема в другом. В том, что чаще всего сталкиваешься не с критикой, а с предъявами. В классическом смысле этого слова.

Поділитися:
Share
Читати далі
Share