ПАРЄ та Зеленський

Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

ФБ-«експерти» та експерти справжні, щиро шановані мною люди, в ці дні присвятили чимало рядків тому, що повернення російської делегації не має жодного відношення до нового президента, що ганебне рішення було прийнято європейськими столицями давно, Асамблея злилася б під Москву в будь якому випадку.

1. Дійсно, про повернення російської делегації Генсек РЄ Ягланд, президент ПАРЄ Аграмунт і його наступниця Кіріакідес мріяли давно й працювали над цим довго й наполегливо, не шкодуючи часу на поїздки в Москву і європейські столиці. Але ми з президентом Порошенком, з МЗС, українським послом в РЄ Дмитром Кулебою, з АП кілька років протистояли цим планам. Особливо важко – в 18-му, коли європейські столиці відчули наше послаблення, пов’язане в тому числі з виборчим періодом. Але нам вдавалося ламати їх сценарії, в тому числі в січні 19-го. Сценарій «повернення» був реалізований в період, коли Україна через низку причин втратила певну активність назовні. І можливість переконувати наших партнерів по нормандському формату в хибності підігрування Кремлю.

2. Ми далекі від думки, що Зеленський міг би перетиснути Берлін і Париж. Й так само далекі від примітивного пошуку «невістки». Але від нього очікували, як мінімум, активної позиції, боротьби, навіть з усвідомленням поразки. Пару речень на брифінгу в Парижі та пару тез під час зустрічей – це лише дипломатичний ритуал. А президентство – це лідерство, особливо важливе в зовнішній політиці. В нового президента зараз медовий місяць з нашими партнерам, цей період міжнародного захоплення його високим результатом на виборах буде дуже коротким. Й треба витиснути максимум для підтримки України. Це потребує активності, нових ініціатив, постійних контактів з партнерами, не ритуальних, а змістовних . Бачимо інше – невпевненість, невнятність, непереконливість, фішечки та фєнєчки замість змісту . Результатом такої політики стане поступове зникнення України з порядку денного світових лідерів, обговорення України і українських питань без України, перезавантаження взаємин ЄС-США-РФ за наш рахунок і без врахування нашої позиції. Цього б не хотілося допустити.



3. Українська делегація завжди узгоджувала наші позиції з МЗС і АП, аби діяти спільно. Й цього разу ми просили про зустрічі з міністром Клімкіним, з АП, з президентом. Мали дискусію з заступником міністра ЗС С. Кислицею, але від президента не отримали жодної відповіді. Сподіваюся, він знайде час зустрітися з делегацією після червневої сесії, дискусію щодо нашої співпраці з РЄ та ПАРЄ треба провести зараз, враховуючи нові реалії та не чекаючи нового парламенту і уряду.

4. Ми з розумінням ставимося до зовнішньополітичної недосвідченості президента, але ж країна не може бути заручником цієї обставини. Врешті-решт, він сьогодні – бренд України. Й хотілося б, щоб Україна за час його брендства не втратила свої позиції в світі. Тому щиро бажаємо президенту швидше опановувати президентську зовнішньополітичну науку й демонструвати переконливі результати успіху. Це важливо для України.

Р. S. Я вже не в Страсбурзі. Маю інше, важливе та давно заплановане відрядження. Але подумки там, з делегацією, з нашими 12 спартанцями, які сьогодні знову будуть битися, навіть якщо сили нерівні та кон’юнктура не на нашому боці. Бо цього вимагає наша совість.

Поділитися:
Share

Share