Вибір

Для мене все дуже просто щодо вибору на парламентських. Є ключове питання, відповідь на яке розставляє усі крапки на “Ї”. Це питання ставлення до московської агресії. В передвиборчих баталіях я чую його так:

“Слуга народу” – “здаємося Москві”,
“Опозиційна платформа” – “переходимо на бік Москви”,
“ЄС” – “геть від Москви”,
“БЮТ” – “продаємося Москві”,
“Голос” – “немає ніякої Москви”.

Зупинюся на останній партії, до якої все частіше біжать мої знайомі контужені пропагандою.

Зараз панівними серед більшості партій є медведчуківські ідеї щодо взаємодії з Москвою. Вони захопили не лише СН, ОП і БЮТ. Вони є домінуючим і в “Голосі”, і в багатьох інших. Федералізація, мир за будь-яку ціну, “услышь Донбас”, референдуми, головний ворог – корупція старих політиків… Чіткої позиції щодо московської агресії не чути від жодної людини зі списку “Голосу” за винятком Притули. До речі, з початку оголошення своєї політичної діяльності від Притули я також нічого про це не чув. Вакарчук щось там мнямкає невиразне, нагадуючи непідготовленого студента, який розуміє, що потрібно щось говорити, але не можна говорити нічого конкретного, щоб не спалитися. Більшість у прохідній частині списку – це “шабунінські” і від ТІ-У (Трансперенсі Інтернешнл Україна – ред.). Тому на 80% шобла, в списку лише 20 відсотків умовно проукраїнських і Притула на 30-му місці. Тому, потрапивши в ВР, “голосівці” всю дорогу лише співатимуть “не моя війна”.

Корупція – це погано, але, ігноруючи питання московської агресії, ми замінимо свого корупціонера на російського. Хоча, як заявляли ТІ-У (оті що є в першій десятці “Голосу”), в РФ, на відміну від України, із корупцією усе гаразд 😆

Думай-те!