Обов’язково говоріть з людьми
Взяв пару днів вихідних, така собі маленька відпустка на 5 днів. Без інтернету, новин, але додивився Чорнобиль і прозрів…
Що я побачив?
Люди живуть далі, без усяких натяків на зміну життя після зміни Президента.
Як виявилось, багато знайомих голосували все-таки за Зеленського, особливо ті, з якими я не так часто спілкувався. Я їм в прямому сенсі слова повідкривав очі, що робить зараз Зеленський, і який зараз рейтинг в ОппоПлатформи. Довів до фрази: «знову піда*аси до влади прийшли, що ж нам так не везе?». Але у відповідь почули: «це ж ви наголосували, тепер треба і з цим боротись». Сумно. Дуже сумно.
Я все далі більше переконуюсь, що Майдан, Порошенко і війна на Донбасі перевернули бачення великої маси українців. Перевернули сприйняття України як саме держави, в якій вони живуть, а не території, де живуть вони, друзі та сусіди. Патріотичний настрій три-чотири роки був на нереальному піднесенні – всі розуміли, що можуть втратити Країну, а не тільки територію свого двору чи сусіда. Був страх. Але все минуло.
Все стабілізувалось.
Отримали безвіз, закінчилась мобілізація, підняли мінімалку та підняли голови проросійськи настроєні тушки. Жити стало краще, але не видно дороги в Ружинському районі – Порошенко нічого не зробив, війна не закінчена, тарифи ростуть!
Я коли показував на Гугл-картах, де я стояв в липні 2014 року під кордоном в Луганській області, а звідки з території РФ по нам валила ствольна і реактивна артилерія, то знову фраза: «То це не просто Порошенко не зміг зупинити війну, а все таки Росія напала? Не він заробляє на цій війні?»
І я почав згадувати, скільки інформації за цих 5 років було в медіапросторі, з фільмами, статтями, інтерв’ю – що саме Росія зайшла на Донбас, а в 2014 році тільки завдяки нашій артилерії та нічним телефонним дзвінкам Порошенка Путіну й іншим міжнародним партнерам зупинили російську навалу на лінії Мінських домовленостей.
Згадав пару штук. Пару моментів, і все. Або я все забув, бо це давно було, або його настільки мало було. І якщо забув я, то люди, які користуються інтернетом тільки щоб погоду подивитись, і поготів забули.
Вони не знають, що було зроблено для України, і їм не треба знати, що може бути. Головне, баригу поміняти, бо сусід на плюсах бачив, як той в армії краде і війну не зупинив.
У нас як не було до 2014 року навченості інформаційної гігієни у населення, так і немає. Тому ми зараз і маємо картину: 10% бачить, що робиться в Країні, 50% як завжди хоче змін, зменшення тарифів, і щоб кум зміг порішать, а цілих 20% хоче миру і відновлення відносин з Росією!
Бог з ним з тим кумом – це все одно наше, і це викорінити можна. Але ж шалена підтримка і тяга до Росії – це реальна проблема, яка підняла голову через небагато років після Майдану і при триваючій війні.
На них ніхто не нападав – Расія нє могла так поступіть, ми же брацкій народ! То всьо баригє война вигодна!
І якщо ми зараз не почнемо доносити інформацію, кого призначає Президент, як вони будуть боротися з Росією (не шляхом призначення СЗР корєша з медаллю від ФСБ РФ), що наступне Коломойський прибере в портфель чи з ринку, що саме порушує нова влада, то ми можемо отримати не РЕВАНШ, а зовсім іншу Країну…
Говоріть зі знайомими, близькими, сусідами. Не обмежуйтесь Фейсбуком і Твіттером з Інстаграмом. Навколо стільки людей з інформаційним вакуумом, що аж страшно…
І відпочивай, те 🙂
Фото © Микола Тимченко / «День»
