Післямова до з’їзду «ЄС»

Дивно бачити, як після вчорашнього з’їзду “ЄС” серед ніби проукраїнських кіл вважається хорошим тоном пнути цю політичну силу Петра Порошенка.

Якась зверхність в цих “всепросрать опять”, “нікакіх уроков”, “ідолопоклонство”, “нічєгонємєняєтся”.

А чого ви очікували? Фішечєк?
Гри без штанів на роялі або ні обіцянок, ні пробачень?
Реінкарнації Рональда Рейгана у вишиванці?

Цінності давно визначені, ідеологічні засади сформульовані, напрямок країни на євроінтеграцію доведений справами, кадрові зміни проведені. Прийшли нові особистості, розбудовується громадська мережа, буде проведено праймеріз, рішення жорстко протистояти реваншу прийнято – яких вам, блд, змін не вистачає?

Чому ригі та інші об’єднуються, а від ніби своїх знову чути зневагу?

Ми всі отримали під дих, інерція квазібільшовизму надовго, то може підтримати тих, хто точно не ворог? Як вчора підтримали список Д7, і ніхто не почав роздувати хайп на прізвищах, а, думаєте, не можна було?

У нас ідеальні лише 73% та їхні обранці, і щоби зайняти колись їхнє місце всім, хто не там, треба подорослішати та знайти нарешті ту єдність, про яку так довго всі говорять, але ніхто не бачив.