Небезпека №1

Костюк Олександр

За інформаційним шумом, роліками, поїздками в Турцію, суперечками об’єднуватись чи не об’єднуватись, ми пропускаємо дуже страшну небезпеку. Кремль руками охлосу послідовно і системно знищує українську державність.

Фактично ВЖЕ знищено інститут Президента України. І відразу почались атаки на Парламент. Пропозиції про його достроковий розпуск. Збір підписів про відставку Парубія. Почалися атаки на силові структури. Російські агенти у ВР Ігор Луценко та Єгор Соболєв збирають підписи про відставку Луценка. МВС вже зараз незрозуміло під чиїм контролем. Йдуть атаки на судову систему. Обов’язково будуть атаки на керівництво ЗСУ.

Мета кремля – знищення всіх гілок влади та силових структур. Кремль зробив висновки з подій 2014-го року, коли саме Парламент врятував державу від повного розпаду. Зараз тріумфуючий охлос під гаслами «сломать сістєму окончатєльно» скеровують саме на демонтаж Парламенту.

ВР поки що тримається, протримається до жовтня. Питання – кого підсунуть отим 73 відсоткам для обрання у ВР в жовтні? Якої кремлівської агентури напхають в анонсовану нову партію «Слуга народа»? Які ще псевдонародні партії с «новимі ліцамі» постворюють до того часу на кремлівські гроші?

Надія на те, що бізнесу та олігархам невигідна руйнація української державності. Тому що в такому випадку вони гарантовано втрачають свої активи і свій вплив в Україні.

Вважаю системну руйнацію всіх гілок влади, яка очевидно відбувається, небезпекою №1, проти якої мають об’єднатися всі здорові сили суспільства.

Дякую HorvatErikAntonina за точно сформульовану думку.

* * *

Перспектива повністю втратити державу є надзвичайно реальною.

Ворог повністю контролює страшний, убивчий інструмент – інформаційне поле України. Контролює на всіх рівнях: від місцевої преси до провідних ЗМІ та телеканалів, регіональні та псевдо патріотичні групи в соцмережах, радіо, газети, табуни експертів, блогерів, політологів – все.

Завдяки цьому контролю сформовано потужний важель. Сконсолідовано 72% електорату, який скеровано на руйнацію української держави.

Все відбувається точно так, як було на Донбасі у 2013-му. Змінені лише назви. Працюють трохи тонше. Як тоді на Донбасі ті ж 72% свято вірили, що вони борються з фашистами і Правим Сєктором. Так само зараз 72% щиро вірять, що вони борються з корупцією, зубожінням і «ламають систему». Не розуміючи, що «системою» є сама українська держава. Там було: «Росія навєдьот порядок». Тут: «новиє ліца всьо помєняют». І тим, і тим однаково казали, що «хуже нє будєт». І переконувати їх марно. Абсолютно.

Таким чином Кремль послідовно знищує гілки влади нашої держави. Інститут Президента вже знищено. На черзі Парламент. Давно вже активно формується образ ВР, як зібрання корупціонерів, представників «системи». Зараз вже просувається теза, що тільки ВР заважає «молодой командє» боротися з корупцієй і робити зміни. Будь-які спроби врятувати державність оголошуються “спротивом старої корумпованої системи”. Чисельні експерти і блогери постійно повторюють тези про “ломать сістєму”, про “спротив старої системи” і т.п.

Протидіяти цій силі практично неможливо. Ми будемо так само сміятись з прихильників ЗЕкоманди, демонструвати протиріччя та очевидні дурниці, писати логічні та аргументовані дописи. Але все марно. Їх не переконати, як неможливо було переконати «борцов с фашизмом» на Донбасі у 2014-му. Вони під впливом тієї ж сили.

З українським Парламентом відбудеться те саме, що й з виборами Президента. Ми так само його програємо. Тому що страшний інструмент в руках ворога.

Ситуація зараз насправді така ж за ступенем загрози для держави, яка була б, якби російські танкові колони вже йшли на Київ. Хоча в тому випадку були б хоча б санкції, ембарго, військова допомога Заходу. Зараз не буде і цього. Зараз, ВЖЕ ЗАРАЗ, руйнується українська держава. Ситуація на сьогоднішній день, за рівнем небезпеки для країни, абсолютно відповідна для введення надзвичайного стану.

Ситуацію можна змінити лише, якщо просто завтра взяти під контроль інформаційне поле. Якщо просто завтра всі провідні телеканали та ЗМІ почнуть займати державницьку позицію. Почнуть говорити те, про що говорю я зараз. Чи можливо це? Хто відповість на це питання?

Інакше все буде як на Донбасі у 2014-му.

Автор