Зефірка

В психології є ряд класичних експериментів, одним з яких є експеримент на “відкладене задоволення”, так званий “зефірний тест”. Суть його полягала у тому, що дитину залишали одну в кімнаті, де на столі лежала одна зефірка. Дитині казали, що вона може або з’їсти одну зефірку, коли захоче, або ж дочекатися повернення дорослого (15 хв.) і отримати дві зефірки (слід зазначити, що винагородою в даних експериментах був не лише зефір, але й інші смаколики). Так от, після приблизно сотні експериментів в середньому було виявлено наступну пропорцію: лише приблизно третина витримувала всі 15 хвилин, меншість з’їдали смаколики одразу, переважна більшість певний час боролися зі спокусою, але все одно не витримували.

Але головним було те, що вчені досліджували учасників даного експерименту протягом 40 років, і було виявлено, що здатність відкладати задоволення корелює з високою успішністю дитини в навчанні, пониженою агресивністю, високим розвитком префронтальної кори головного мозку (ПФК) (тієї ділянки, що окрім контролю імпульсів, відповідає також за планування, раціональне мислення, прогнозування, здатність охоплювати історичну панораму та ін.) й більш оптимальною вагою тіла.

Так от, більшість наших людей так само не здатні надовго утримувати задоволення, причому значна частина з них хоче всього й одразу. “Дайте мені ліків від жадібності, і побільше!” ©. Тому не слід дивуватись, що люди ниють про ковбасу по 2.20 долар по 8, що бажають отримати “юліну тисячу”, не розуміють “нашо нам той безвіз?”, вірять у легкі способи вирішення складних питань. Вони інакше просто не можуть, не привчились, ПФК не працює належним чином. А тому й не дивно, що таких людей юзали, юзають та будуть юзати усі, кому це вигідно.

З цього назрівають сумні висновки:

• Немає сенсу апелювати до меншості, яка здатна сприймати складні концепції, не вірить у казки і розуміє, що для досягнення успіху потрібно багато часу, зусиль, терпіння та вміння витримувати падіння.
• Для того, щоб вести за собою більшість, потрібно цій більшості постійно вбивати в голову прості як цвях лозунги, розказувати звичні та теплі, як рідної бабці, казки; годувати їх зефіром і от прям зараз.

Ви хочете від мене ще якусь мораль? Та їжте вже свій зефір, не відволікайтесь!