Як молоді антикорупціонери на вашингтонщину їздили

Вечір. Невелика компанія молодих але дуже принципових антикорупціонерів, хтиво дивлячись на пейзажі вашингтоншини, доповідає вельмишановному панству американського філіалу хунти:
– всьо пропало. Грошей нема, шоколадні боти все вкрали без нас. Нам нема за що купити квартири! Не питайте, дайте скоріше грант, бо корупція!

Вельмишановне панство дивлячись на молодих антикорупціонерів питає:
– які ще боти? Хто це? Які квартири? ми щось не розуміємо



Бородатий парубок, поправляючи окуляри:
– ви що не бачите -, тицяє рученятками у бік лисого хлопця – ось у нашого колеги навіть волосся нема! Злочинна влада, проти якої ми боремося, навіть це вкрала! Що сі коється, панове! Дайте гранти хоча б на це. Так ми зможемо хоч трохи протриматися!

Панство:
– перепрошуємо, ми ж вам гроші ще минулого разу дали. Куди ви їх поділи?

Білява дівчина:
– ви що, не розумієте? Всім на хати не вистачило. Дитина – сірота. Боти усюди, атакують що життя нема. Допоможіть будь ласка.

Панство нєвозмутімо:
– вас переслідують боти?

Хор маладих антикорупціонерів:
-так!

Хтось телефонує 911 : пришліть будь ласка поліцію та швидку, тут на молодих людей якісь боти напали

Парубок протираючи пот з лисини:
– дякуємо панові за турботу, з вами добре , але нам вже час. Поїдемо вже.

Панство хором:
– зачекайте, зараз приїдуть! Чи вам грантів не треба?

Парубки поспішно збирають речі:
– дякуємо, дякуємо, нам вже час. Літак за пів години. Невідкладні справи.

Молоді але принципові антикорупціонери хутко сідають в літак та вертаються до України.

Посавєщавшись рєшили що казати за зустріч буде очкарік , бо тіпа умний, довєріє викликає.

Ну він подумав, та й каже:
– Шановні громадяни. Ми щойно мали бесіду з вельмишановним панством з вашингтоншини. Все погано! Вони феєрично втомлені від нас. Від України! Сказали, що грошей немає, но ви тримайтеся там.
У всьому винен шоколад , а ми святи діабєтики, нам його не можна. Гуртуємось , браття!

Громадяни починають жбурляти каміння в оратора.

Молоді антикорупціонери тікають.

Константин Нескоромный
Поділитися:
Share

Share