Форум «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» (фото, повне відео, відео виступів)

Повне відео форуму

 

Виступ Президента на Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом»



 

Дорогі українці!

Щойно ми почули голоси молоді – про Україну, про їхнє бачення майбутнього. Саме юному поколінню ми маємо насамперед пояснити, куди йдемо. Потрібна відверта і чесна розмова про ситуацію, що склалася. Необхідно представити стратегію розвитку країни на наступні роки й десятиліття: візію держави; місію, яку ми маємо здійснити; далекосяжні цілі та способи їх реалізації.

Події останніх років, як у нашій країні, так і на світовій арені, показали, що в України існує єдиний шлях зберегти нашу незалежність. Ми маємо стати великою європейською державою щасливих людей.

Можливо, комусь така мета видається надто амбітною, нереалістичною. Держава ще надто слабка. Так само, як і економіка, яка лише відновила своє зростання після затяжної кризи, пов’язаної із війною. І кількість бідних людей тому все ще надто велика.

Знаю, що мільйони українців з тривогою думають про сьогодення і не впевнені в дні завтрашньому. Свідомий, що пенсіонери переймаються перш за все тим, як вижити, бо криза найсильніше вдарила саме по них. А знекровлена держава не мала достатнього ресурсу для того, щоб належно їх захистити.

Я розумію тих батьків, які не можуть звести кінців у сімейному бюджеті. І мені добре відомо і про настрої молодих людей, які їдуть на навчання чи на роботу за кордон.

Не за чутками знаю про проблеми і низькі доходи вчителів, лікарів, інших працівників бюджетної сфери. Багато їжджу по країні і спілкуюся з людьми і чую чимало жорсткої критики і сприймаю її.

Прикро, що у Всесвітньому індексі щастя, який відображає добробут людей в різних країнах світу, Україну розмістили на дуже низькому місці, за межами першої сотні. Аналітики критикують цей індекс за відсутність твердих критеріїв багатьох його складових, за надмірну суб’єктивність тощо. Але здається, ми дійсно про себе думаємо, нібито ми є одна з найбільш нещасних, згорьованих націй світу.

Але водночас українські соціологи влітку вісімнадцятого року констатували, що дві третини українців називали себе щасливими людьми! І ця цифра на десять відсотків більше, ніж за рік до цього. Парадокс. На рівні індивіду переважна більшість почуває себе щасливими, а от як спільнота – ми нещасні. Принаймні, якщо вірити індексу.

І змінити такий стан – це є стратегічне завдання всіх гілок влади, інтелектуальної еліти країни, громадянського суспільства.

Два тижні тому Національний банк України оприлюднив головні макроекономічні показники минулого, 2018-го року. Статистичні дані хоча і не співпадають з настроями і відчуттями людей, свідчать, переконливо свідчать – найгірше точно позаду. Економіка після кількарічного спаду зростає 12 кварталів поспіль. Криза, спричинена війною, економічною агресією, торговельною блокадою з боку Росії – відступає. Відновлення економічного зростання відкриває, нарешті, і можливості для зростання реального добробуту.

Досягнувши макроекономічної стабілізації та відновлення зростання, ми нарешті створили основу для того, щоби почати наступ проти бідності. На моє глибоке переконання вона, бідність, є наш ворог, можливо не менший, ніж наш ворог – Російська Федерація.

І під  час переходу від глибокої кризи і боротьби за виживання до сталого розвитку дуже важливо тримати абсолютно правильну економічну стратегію. Ефективна соціальна політика може ґрунтуватися лише на вільній ринковій економіці. При цьому ми повинні зосередити соціальну підтримку, насамперед, на найменш забезпечених верствах населення, як-то самотні люди похилого віку, особи з інвалідністю, багатодітні сім’ї. Вони в умовах кризи страждають найбільше і найпершими, а от посткризове відновлення добробуту на жаль відчувають останніми.

Відповідальна економічна стратегія передбачає зменшення боргового навантаження на економіку. Бо здійснити стрибок з такими борговими гирями на ногах навряд чи вдасться. Прикували до них Україну інші політики, а звільняти її від цих кайданів випало нашій команді. І частка державного та гарантованого державою боргу у співвідношенні його до ВВП, хай там як, але протягом останніх років скорочується. І надзвичайно важливо, щоб і у подальшому бюджет був реалістичним, ухвалювався з мінімальним дефіцитом.

Відповідальна економічна стратегія робить країну цікавою для інвесторів. Найсвіжіший приклад: минулого тижня у Давосі було підписано дві важливих угоди на засіданні Інвестиційної ради при Президенті. Одна – про створення фонду для інвестування на 200 мільйонів доларів, хоча попередньо планувалося на 25% менше – перепідписали. І ці 200 мільйонів доларів мають спрямовуватись на малий та середній бізнес України. А інша – інша про будівництво найбільшої вітрової електростанції в Україні та однієї з найпотужніших вітроелектростанцій Європи загальною вартістю 400 мільйонів євро. Особливо приємно було почути прогноз президента Європейського банку реконструкції та розвитку, великого друга України Суми Чакрабарті про те, що Україна стане регіональним лідером у сфері відновлювальної енергетики. Хіба п’ять років тому про це хоча б мова йшла? Блискучий візит Прем’єр-міністра України до Норвегії – заплановані півтора мільярда доларів. І це все події одного тижня!

Відповідальна економічна стратегія диктує нам необхідність чітко визначити пріоритети і зробити акцент на тих секторах економіки, де ми можемо вийти на лідерські позиції. Вони стануть точками прориву, які підштовхнуть нас вперед. Вони принесуть кошти для того, щоби забезпечити відчутне підвищення рівня життя людей. До таких секторів я відношу агропромисловий комплекс, ІТ, машинобудування, туризм, логістику.

Населення світу щорічно зростає в середньому на 80-85 мільйонів і, за наявними прогнозами, до 2024 року перевищить вісім мільярдів. І всі хочуть їсти. Очевидно, тут – величезна ніша для України як до глобального аграрного лідера. Ми вже за ці п’ять років вийшли на перші місця в багатьох видах сільськогосподарської продукції, але ми маємо розуміти, що справжнє лідерство можливе лише за умови, коли експорт переробленої продукції буде значно перевищувати експорт сировини.

Наш IT-сектор зараз вже забезпечує майже 4% ВВП, дає роботу близько ста п’ятдесяти тисячам українців. І очікується, що в найближчі два роки ця цифра зросте до двохсот тисяч. Що вкрай важливо – йдеться про робочі місця з високим рівнем доходу. Саме ІТ-сектор може допомогти Україні збільшити частку середнього креативного класу. Це важливо для стабільності, для стійкості економіки, для стійкості країни загалом, для демократії це важливо, бо середній клас є опорою демократії. Але, щоб стати справжнім лідером у цьому секторі, мало надавати послуги, мало сидіти на аутсорсингу, треба переходити до реального внеску у вітчизняну економіку.

Завдяки цьому в Україну поступово прийде так звана четверта промислова революція. В індустрії ми маємо зробити ставку на високотехнологічні галузі з високою доданою вартістю. Традиційно в Україні сильними були і авіабудування, і космічна галузь, суднобудування, військово-промисловий комплекс. І кожне робоче місце в цих галузях забезпечує мінімум 10-15 робочих місць в галузях суміжних.

Перетворення України у транспортно-логістичний хаб Європи потребує модернізації транспортної інфраструктури. Україна вже, нарешті, увійшла до двадцятки країн за кількістю нових авіаційних ліній.

Децентралізація дає можливість приводити до ладу мережу доріг у регіонах і громадах. І будівництво доріг стало символом п’яти років – з 2014 по 2019. Це під час війни. Покращення ситуації з дорогами вже позитивно вплинуло на туристичну галузь. Море, гори, унікальні історичні пам’ятки – дуже важливо, що Україна має таку кількість привабливих маршрутів. Світ лише зараз відкриває для себе Україну. І вже точно ніхто не плутає нас ні з якою іншою країною. Це також досягнення останніх п’яти років. Але ми можемо увійти до десятка найпопулярніших культурно-туристичних напрямків в Європі. Туризм – це є колосальний ринок для малого та середнього бізнесу.

Перелічені п’ять стратегічних пріоритетів дадуть потужний поштовх нашій  економіці. Під них можна залучити мільярди доларів інвестицій. Їхня реалізація створить десятки тисяч малих підприємств, сотні тисяч робочих місць з достойною оплатою і  знизить, точно знизить рівень робочої еміграції українців. Більше того, поверне українців додому. Ця формула дасть перспективу  місту й селу, кожній громаді. Вона наповнить державний та місцеві бюджети,  дасть можливість підвищувати  зарплати бюджетникам, пенсії, соціальні виплати.  «Гроші ходять за людьми» – це принцип не лише децентралізації, але й освітньої реформи, змін в системі охорони здоров’я, будь-якої іншої реформи.  Люди – це головне.

Саме таку візію пропоную нашому Уряду, який, згідно з Конституцією, розвиває соціально-економічну політику. Я впевнений в тому, що Уряд здатний реалізовувати зазначену позицію. І впевнений в парламентських перспективах нашої команди. І новий Уряд, який буде сформовано новою Верховною Радою буде проводити саме цю відповідальну, проукраїнську, європейську лінію.

І, врешті-решт, ця стратегія значною  мірою наблизить нас до соціальних критеріїв членства в Європейському Союзі.

Історики та філософи по-різному визначали роль і місце України в Європі. Одні казали, що призначення України бути мостом між Сходом та Заходом. Інші говорили про нас як про «браму Європи». Хтось назвав нас «несподіваною нацією». Та ще в двадцятих-тридцятих роках минулого століття найбільш проникливі українські інтелектуали писали, що майбутній процес об’єднання Європи не буде завершеним без входження до неї незалежної, суверенної, соборної української держави. Що Росія, яка володіла на той момент Україною, завжди проявлятиме імперські амбіції і намагатиметься підпорядкувати собі всю Європу. І дедалі більше політиків на Заході нарешті розуміють, що без членства України в Євросоюзі, без членства України в Північноатлантичному альянсі Європа точно буде в небезпеці.

Це не лише Україні потрібне членство. Це точно потрібно ЄС і НАТО, щоб Україна була повноцінним членом цих організацій.

Ми та Євросоюз наблизилися один до одного як ніколи.  І жодна держава, яка не є в НАТО, не має нині таких тісних відносин з Альянсом, таких тісних, як Україна зараз. Але, наголошую, лише повноправне членство в Європейському Союзі та НАТО остаточно і незворотньо гарантує нашу державну незалежність і нашу українську національну безпеку. І до цих найпотужніших організацій ми вступимо як країна – регіональний лідер, як країна, яка вже суттєво посилила східний фланг Альянсу, як країна, яка захистила від російської навали не лише себе, а й всю європейську цивілізацію.

Звичайно, нам потрібен мир з Росією. Холодний, але мир. Люди втомилися від війни. І на цій болісній емоції невтомно грає російська пропаганда. Не лише вона, а й її  підбріхувачі всередині країни. Природно, що тема війни і миру – одна із головних на виборах, бо народ обиратиме не просто Президента, а Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України. Я дуже уважно стежу за різними пропозиціями. Верзуть часом таке, ніби ми тут бавимося в олов’яних солдатиків, а не захищаємо країну у війні з другою за потужністю армією світу! Пропонують записати побажання Путіна у блокнот, а потім цей блокнот винести на референдум. Або пропонують стати перед Путіним на коліна чи в якусь іншу позу.

Ще раз повторюю. Ворог прийшов не по Крим до нас, ворог прийшов не по Донбас до нас. Ворог прийшов по всю Україну, щоб повернути утікачку до тюрми народів, як влучно назвав Російську імперію ще двісті років тому французький мандрівник де Кюстін.

Мир – це є повне відновлення територіальної цілісності, суверенітету і незалежності України. І нічого іншого. Мир – це беззаперечне визнання Москвою нашого права йти своїм шляхом. Ми маємо зробити усе, щоб ніколи більше Україна не мусила питати у Москви куди нам йти. Це право виключно українського народу. І цей шлях називається – геть від Москви!

Друзі, ми продовжимо лінію на відновлення територіальної цілісності України політико-дипломатичним шляхом, забезпечуючи єдність проукраїнської коаліції в світі, в Європейському Союзі, використовуючи інструмент санкцій та механізм міжнародної місії ООН на всій території окупованого Донбасу.

Справжній мир обов’язково настане на нашій землі. Гарантувати мир може лише боєздатна армія – наша українська, патріотична, добре навчена, добре вишколена, добре озброєна, добре вдягнута… Ми – кращі  в світі! Українська армія день за днем ставатиме сильнішою. Протягом найближчих п’яти років нашою пріоритетною справою залишиться зміцнення Збройних Сил, їхня модернізація та оснащення новітніми зразками зброї та військової техніки, як українського виробництва, так і нарешті іноземного. З усього світу, від усіх наших партнерів до Збройних Сил приходить найсучасніші технології та озброєння, які дозволяють ефективно боронити Українську землю.

Дорогі українці!

Розумію, що не всі готові повірити в реалістичність заявленої мною стратегії. Невже нас одразу приймуть до  НАТО та Євросоюзу? Невже ми будемо великою країною та регіональним лідером? Чи справді станемо найкращими в цілих секторах економіки? Чи доживемо до високих зарплат, а тим більше гідних пенсій?

Друзі, хіба ми не досягали неймовірного протягом п’яти попередніх років, коли ми з вами рятували країну від розчленування, економіку від колапсу, тоді, коли здавалося, що він невідворотній, від війни?

Багато хто не вірив, що в чотирнадцятому році ми, зненацька заскочені російською агресією, збережемося як незалежна держава.  А ми з вами зберегли країну, відстояли нашу незалежність і заклали міцний фундамент для потужної європейської держави!

Багато хто не вірив, що ми здатні вибратися із економічної прірви. Через війну та окупацію ми втратили приблизно п’яту частину  промислових підприємств України. Одночасно Росія закрила для українських товарів свій ринок, на який колись припадала майже третина нашого експорту. Вона навіть перекрила транзит наших товарів до інших країн. Але завдяки Угоді про асоціацію та поглиблену і всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС нам відкрився найбільший в світі європейський ринок. Економіка вистояла, почала зростати. І це власне, лише тепер відкриває можливості для підвищення рівня життя людей, і це лежить в основі стратегії, яку я сьогодні декларую.

Багато хто не вірив в серйозність наших намірів щодо децентралізації. Казали: ну хто ж відпустить фінансові потоки з Києва і передасть це громадам.

Але її перші результати вже втілені в дорогах, школах, дитячих садках, вуличному освітлені, взагалі – духу, який зараз панує в територіальних громадах: наближення людини, громадянина, громади і влади, де левову частину проблем людина може вирішити в себе, в громаді.

Багато хто не вірив, що ми колись зіскочимо з російської газової голки. Уявіть собі: ще десять років тому тодішній прем’єр-міністр зобов’язала Україну купувати у «Газпрому» чи то 52 млрд кубів газу чи то 41 мільярд кубів газу за принципом: «бери, або плати». Будеш брати чи не будеш брати – будеш платити з українського бюджету кошти Російській Федерації! Минулого року, 2018 року нам знадобилося імпортувати не 52 млрд, не 41 млрд, не 20 млрд, а лише 10,5 мільярдів кубів, тобто в п’ять разів менше. І це був імпорт з Європи, а в Росії ми газу не купуємо вже четвертий рік.

Багато хто не вірив, що Угода про асоціацію буде підписана і ратифікована. Багато хто не вірив, що ми виграєм у Росії дипломатичну битву за її ратифікацію. Хочу нагадати кроки Росії починаючи від референдуму в Нідерландах, і закінчуючи спробами блокування в Європарламенті.  Угода діє, і частка ЄС в нашому експорті перевищила 42%. Але це надійні 42%. Ніхто в жахливому сні не уявить собі, щоб він коли-небудь закрив ринок для українських товарів.

У 2024 році ми подамо заявку на вступ до Євросоюзу. Не маю жодного сумніву, що ми отримаємо і почнемо виконувати План дій щодо членства в НАТО.

Я і зараз пам’ятаю, коли ми переконували щодо імплементації Плану дій щодо безвізового режиму з Європейським Союзом, багато хто говорив – цього ніколи не буде, це треба бути самогубцями для лідерів європейських країн, щоб в умовах кризи біженців надати безвіз для українців.  Більше того, окремі наші записні опозиціонери листи писали у Єврокомісію, Європарламент із проханням не надавати Україні безвіз, бо це має політичне забарвлення. Хоч би вибачились перед українським народом…

Багато хто казав, що цей безвіз нам і не потрібен, бо ніхто не зможе виїхати. Та за півтора роки понад два мільйони українців вже скористалися біометричними паспортами, не отримуючи віз, в тому числі і за рахунок лоукостерів. А кількість громадян, які отримали біометричні паспорти уже перевищує дванадцять мільйонів. Які ще потрібні докази?

Нарешті, Ваше Блаженство, Ваше Високопреосвященство, Ви можете підтвердити, що багато хто до останнього не вірив у незалежність української, автокефальної, помісної,  православної церкви. І Томос про автокефалію – це наша велика перемога. Для нас Томос – це як ще один Акт проголошення незалежності. Це ключовий елемент державотворення, яким не просто має право, а й повинен займатися Президент і вся наша команда. І я хочу подякувати кожному з вас і привітати з цим величезним досягненням. І реакція українського народу на нашу церкву… Подивіться яка фантастична. Подивіться: кожен день, без будь-якого втручання держави парафії приєднуються до нашої церкви.

Друзі, нам є чим прозвітувати суспільству. Наш успіх – результат поєднання глибокого розуміння проблем, твердої політичної волі й реальних кроків, а не пустопорожніх обіцянок та істеричних гасел.

Ми чекаємо найближчим часом, і я хочу привітати Андрія Володимировича Парубія, голосування Парламенту по змінам до Конституції. Браво! До Конституції входять зобов’язання всіх гілок влади забезпечити гармонізацію законодавства і вступ України до НАТО і до Європейського Союзу. Хто в це вірив? Що ми це зробимо незворотнім шляхом, шляхом внесення змін до Конституції?

Але чи сумнівається хтось з нас, що Росія прагне реваншу? Чи має хто сумнів в її бажанні втрутитися у виборчий процес для того, щоб зробити спробу насадити в Україні проросійську владу, забезпечити таку конфігурацію влади, яка заблокує процес європейської та євроатлантичної інтеграції?

Популісти теж наражають країну на серйозну небезпеку. Якщо їх не зупинити і якщо їх популістів допустити до влади, всі випробування, які люди пережили протягом останніх років внаслідок війни та економічної агресії з боку Росії, все виявиться марним. Своїми безглуздими експериментами популісти штовхають країну до нових політичних та економічних потрясінь. То що, ми хочемо наздогнати наших успішніших західних сусідів чи, навпаки, скотитися до рівня Венесуели? Саме другий шлях, не до Брюсселя, а до Каракаса, пропонує нам велика кількість кандидатів.

Не так давно хтось із опозиціонерів сказав, ніби бути популістом – це значить  служити людям. Ні, бути популістом – це значить брехати людям і дурити людей. І прирікати їх на злидні та страждання. Мадуро це наочно довів у Венесуелі, а деякі політикани хочуть поекспериментувати в Україні.

Окремі кандидати пропонують повернення до авторитаризму. Хтось говорить про це прямо. А  хтось – свою мрію про одноосібну владу камуфлює в екзотичний проект так званої парламентської республіки канцлерського типу. З необмеженими повноваженнями канцлера і по суті однопартійним парламентом. І, до речі, цей небезпечний проект пропонує абсолютно неконституційний спосіб ухвалення нової Конституції в обхід Верховної Ради. І в заявленій ними концепції чомусь зникло Національне антикорупційне бюро, антикорупційні органи.

До речі, найближчим часом завершиться конкурс із формування Вищого антикорупційного суду. Громадська рада міжнародних експертів разом з Вищою кваліфікаційною комісією суддів відсіяли 42 учасники із 113 розглянутих кандидатур. Серед тих, хто покинув конкурс – судді, які переслідували учасників Майдану, кандидати із сумнівними статками чи етичними порушеннями. Новий суд запрацює вже цього року, і це свідчить, що боротьба з корупцією залишається нашим стратегічним пріоритетом.

Україна піднялася на десять сходинок, покращивши свої позиції в рейтингу Міжнародної антикорупційної організації Transparency International. Його оприлюднили буквально сьогодні вранці. Але, попри прогрес, звичайно, не задоволений нашою загальною позицією. Навіть при тому, що ситуація стала кращою, ніж в Росії, ми все ще сильно відстаємо від найближчих сусідів по Євросоюзу. Хоча в рейтингу Doing business ми вже обігнали деякі країни-члени Європейського Союзу. Однак, протягом чотирьох років щоразу додаємо по кілька балів. Тож за п’ять найближчих років, зберігаючи такі темпи, наздоженемо найближчі до нас країни Європейського Союзу.

Дорогі українці!

Загрози проросійського реваншу, популізму і авторитаризму – це загрози різного плану. Але кожна з них рівною мірою несумісна з європейським вектором розвитку України, кожна суперечить європейським політичним стандартам.  А відтак, якщо не відвести ці загрози, не зупинити їхніх носіїв – Україна сама впаде у смертоносні обійми Росії.

Почуття глибокої відповідальності перед країною, перед сучасниками, перед минулими і прийдешніми поколіннями спонукали мене прийняти рішення кандидувати ще раз на посаду Президента України.

Прошу у виборців мандата на те, щоб гарантувати незворотність європейської та євроатлантичної інтеграції, гарантувати незворотність нашої незалежності. Щоб відновити територіальну цілісність країни і принести вигідний Україні мир. Щоб завершити побудову сильної успішної держави, здатної забезпечити порядок, добробут і безпеку кожного українця. Бо добробут, безпека, порядок – не менш важливі, ніж армія, мова, віра. Щоб над міцним фундаментом, який ми заклали за п’ять років, звести добротні стіни та надійний дах.

У моїй президентській роботі траплялося різне: успіхи і невдачі, точні розрахунки і помилки,  приємності і прикрощі, радості й печалі, чесноти і недоліки. Слава Богу, є чим пишатися і, ніде правди діти, є за що вибачатися. Але кожен мій крок, вдалий чи ні, ніколи не суперечив стратегії на повний розрив з колоніальним  минулим, на власний шлях України, на цивілізаційний союз з Європою.

Не маємо права зупинитись на півдорозі. Місія нашого покоління – довести до успішного завершення побудову міцної української держави. Яка б стала наочним свідченням того, що прагнення багатьох українців та жертви в ім’я великої державницької ідеї не були марними. Яка б стала втіхою для тих, хто поклав на цей вівтар своє життя. І комфортною домівкою для всіх нас і наших нащадків.

То хай же буде тепер так, як розсудить український народ. Народ, з яким я йшов непростим шляхом упродовж п’яти років. Частиною якого завжди був, є і буду. Буду і у спалахах Майдану, і разом з воїнами на передовій; відвідуючи найвіддаленіші громади в областях, і під час важливих доленосних зустрічей.

Протягом усього цього складного часу поруч зі мною моя сім’я: Марина, молодші діти Євгенія, Олександра, Михайло. Старший син Олексій і Юлія за час мого першого президентства подарували двох онуків, Лізу та Петра Олексійовича-молодшого, який народився майже в день інавгурації. Я безмежно вдячний своїй родині, бо завдяки підтримці, завдяки розумінню й завдяки любові я почуваю себе щасливою людиною навіть у  моменти, коли в роботі неймовірно важко.

Завершуючи п’ятирічну каденцію, стартую знову заради збереження стратегічного курсу на Європейський Союз та НАТО, курсу на перетворення України у велику успішну країну щасливих людей. Разом ми переможемо!

За Україну! За її волю! За честь, за славу, за народ!

Слава Україні! 

Джерело

 

Головнокомандувачів під час битви не міняють – дипломат та письменник Юрій Щербак про підтримку Президента України

 

«Ми повинні донести до всіх українців, що Президенту Порошенку сьогодні немає альтернативи», – сказав видатний український дипломат та письменник Юрій Щербак на форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом».

«Це істина, яку треба визнати і з якою треба нам усім йти на вибори. Головнокомандувачів не міняють під час битви. Це знала Великобританія Черчилля і Сполучені штати Рузвельта. Не міняли», – додав дипломат.

«Попереду непроста путь. Нам треба пройти момент істини…Я звертаюсь до ваших сердець, до вашого розуму, до вашої пам’яті та надій на краще майбутнє. Ми будемо проходити дуже непростий іспит на нашу єдність, згуртованість, зрілість і мудрість. Бо вибори, прошу не забувати про це, попри увесь наш оптимізм, відбуваються під час війни», – сказав він.

«І тільки вдумаємося – величезна ядерна держава, яка загрожує нам тактичною ядерною зброєю, очолювана міжнародним злочинцем Путіним, розтоптавши усі угоди, які тільки існували веде п’ять років війну проти України», – наголосив Юрій Щербак.

«Ця війна зветься гібридною. Але насправді вона тотальна, бо ведеться на багатьох фронтах, включаючи виборчо-політичний фронт. Ведеться безжально, усіма видами агресивних брудних технологій. Ставка в цій війні найвища. Агресор хоче зламати волю України до опору, посіяти розбрат, підірвати віру в нашу державність та її лідерів. Царство темряви хоче знищити територію свободи, Українську державу, націю, мову і культуру. І немає жодних сумнівів, що це може статися. Ми маємо це розуміти. Давайте подивимося, що відбувається в Донецьку і Луганську і уявимо, що це відбувається тут. Не можна цього допустити», – сказав Юрій Щербак.

Дипломат також зазначив, що Президент України переграв російського президента Путіна у військово-дипломатичному протистоянні. «Об’єктом персональної ненависті українофоба Путіна став президент Порошенко. Ненависть ця особиста і токсична, обумовлена непоступливою позицією президента України, його ефективними зусиллями в організації протидії російській агресії. Давайте сьогодні прямо скажемо, що Президент Порошенко переграв Путіна у багатьох компонентах військово-дипломатичної боротьби», – заявив Юрій Щербак.

Дипломат також відзначив важливість мати оптимістичні прогнози розвитку нашої держави попри складні умови в яких зараз Україна захищає свою незалежність та територіальну цілісність. «Ми сьогодні послухали дуже оптимістичний прогноз, дуже оптимістичний виступ. А нам так не вистачає оптимізму. У нас спеціалісти по плачу тільки є», – сказав він та висловив вдячність Петру Порошенку: «Я дуже вдячний, що у своєму виступі Президент відкрив браму майбутнього. Бо мені здається, що ми доволі мало кажемо і думаємо про майбутнє».

Джерело

 

Президент Порошенко може сказати Путіну «ні» – Перший віце-спікер Ірина Геращенко

 

Уповноважений Президента з питань мирного врегулювання ситуації у Донецькій та Луганській областях, Перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко на форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» підтримала зусилля Глави держави, спрямовані на відновлення української армії, збереження держави, звільнення окупованої частини території Донбасу.

Народний депутат особливо акцентувала на важливості розуміння тих змін, які відбулися в країні з 2014 року. «Дуже важливо, щоб ми сьогодні усвідомлювали, що ключове відбулося за цих п’ять років. Президентові, разом з відновленою українською армією дійсно вдалося не просто зберегти державу, а й звільнити велику частину території Донбасу. Звільнити Маріуполь, Авдіївку, Слов’янськ, Краматорськ. І сьогодні тільки ті, хто говорить, що це Порошенко напав на Донбас, про це забувають. Можливо тому, що вони ніколи там не були за ці п’ять років?», – сказала вона.

Ірина Геращенко подякувала кожному українцю, який «ці п’ять непростих років стояв поряд і взяв на себе велику ношу вистояти, витримати і зберегти країну». Зокрема, журналістам, громадським активістам, неурядовим організаціям. «За те, що ми весь цей час можливо іноді займали різні позиції, але були спільними в одному – ми маємо зберегти країну», – додала Перший віце-спікер.

Уповноважений Президента особливо подякувала тим, хто став на захист рідної землі задля збереження держави. «Я вклоняюся всім тим молодим людям, які у 2014-му, 2015-му, 2016-му, 2017-му і 2018-му стали на захист України, стали нашою армією. І тільки разом з вами, разом з нашим Верховним Головнокомандувачем, ми не дамо повторити Крути, ми дійдемо до Брюсселю як член ЄС і НАТО – повноправний і повноцінний», – сказала вона.

Ірина Геращенко зазначила: «Дорогі, будь ласка, підтримайте 31 березня того, хто може сказати Путіну «ні», а не «хі-хі». Я і ще деякі члени команди бачили як Петро Олексійович вміє сказати «ні» і Путін іноді навіть це чує. Але ми, Петро Олексійович, дуже очікуємо, що він почує вимогу українського народу віддати Крим і Донбас. Тому що ми прагнемо миру, але не шляхом капітуляції, а перемоги. Перемога понад усе і вона може бути тільки в єдності».

 

Перший віце-спікер також додала, що сьогодні Україна проходить період перевиборчої кампанії і вже багато кандидатів заявили про свої наміри балотуватись на посаду Президента. Водночас вона зауважила, що «для того, щоб бути Президентом потрібно не так гострий язичок, як мову – перфектну українську, перфектну англійську, російську також, багато іноземних мов». «Але головне не це. Треба мати хребет, треба мати розум, і треба мати серце. І власне це те, що є сьогодні у Президента Порошенка», – додала політик.

Ірина Геращенко подякувала Петру Порошенку за роботу і «за те, що багато речей сказано критичних». «Ми і правда могли працювати більше, могли працювати краще і нам потрібно ще дуже багато зробити. Зокрема, нам потрібно ще дуже багато звільнити політв’язнів Кремля, військовополонених, заручників. І чесно кажучи, коли опускаються руки – вони для мене приклад мужності і того, що не можна зраджувати мету, Україну, віру, надію», – сказала Уповноважений Президента.

Вона також наголосила, що чинного Главу держави підтримує саме команда, а не оточення. «Тому, що лише цинік може назвати оточенням Мустафу Джемілєва, Рефата Чубарова, наших військових, які є тут сьогодні, наш Уряд, який дуже багато працює для того, щоб економічно витягти країну з тієї прірви, в якій вона була, наших колег по Парламенту», – сказала депутат.

Джерело

 

Прем’єр-міністр України на Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом»: Наступні 5 років – це можливість забезпечити незворотність європейського шляху України

 

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман на Форумі «Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом» наголосив, що Україна пройшла багато випробувань, і наступні 5 років стануть можливістю забезпечити незворотність шляху і стати назавжди успішною.

«Ми пройшли величезні випробування і боролися всі наші предки за те, щоб ми мали велику честь будувати свою власну державу. Багато історичних помилок, які були зроблені 100 років назад і навіть сучасна історія України доводять, що приходять моменти, коли ми маємо особливо відчувати свою відповідальність за сьогодення і майбутнє нашої прекрасної, великої європейської держави», – підкреслив він.

Володимир Гройсман нагадав, що у 2004 році після Помаранчевої революції Україна на хвилі надії привела до влади команду людей, у яких вірили, що вони перетворять країну на успішну європейську державу. «Амбіції, жага влади, популізм, відсутність розуміння історичності моменту роз’єднали і розвіяли наші бажання і мрії. Врешті-решт внаслідок цих помилок так як і сто років назад ми були ослаблені перед нашим ворогом, який скористався в 2014 році нашою слабкістю, слабкістю економіки, українського війська, зайшов і тимчасово окупував наші території», – зауважив він.

Прем’єр-міністр наголосив, що 2014 рік став початком необхідних змін, які потрібно зробити, щоб Україна по-справжньому була сильна. «Розумію, що нам не давались легко зміни, і сьогодні ще далеко не всі громадяни України можуть відчути, що ці зміни відбулись і вони отримують від цього задоволення. Але я точно знаю, що ми збудували фундамент», – підкреслив Володимир Гройсман, додавши, що було започатковано децентралізацію, відкрито двері до ЄС, почалися зміни в освіті, медицині, інфраструктурі тощо. Він наголосив, що проводяться реформи, які спрямовані зробити Україну сильною.

«Майбутній період 5-ти років – це можливість забезпечити незворотність шляху, досягнення тих цілей і завдань, які сьогодні абсолютно чітко висловив Президент. Наше місце в Європейському Союзі, наше місце серед країн-членів НАТО, наше місце на мапі Європи як сильної, економічно потужної і незалежної української держави», – сказав він.

Володимир Гройсман наголосив, що всі ці завдання можливо досягнути: «Ми знаємо що потрібно робити, розуміємо як йти далі і ми точно знаємо як досягти перемоги. Що нам для цього потрібно? Наша єдність і підтримка людей. Це дасть нам можливість раз і назавжди стати успішними».

 

«Підтримую рішення Президента висунути свою кандидатуру на другий термін. На фундаменті, який сьогодні збудований, треба побудувати сильну і міцну державу. І це нам під силу. Тільки єдність може забезпечити нам досягнення цілей… Давайте зробимо Україну сильною заможною державою», – підкреслив Прем’єр-міністр.

Джерело

 

Ми зобов’язані довершити усе розпочате – Андрій Парубій на Форумі «Від Крут до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом»

 

Голова Верховної Ради Андрій Парубій переконаний, що Україна має завершити розпочаті реформи та реалізувати європейські прагнення, ставши повноправним членам ЄС і НАТО.

У своєму виступі на форумі «Від Крут до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом» він нагадав, що за п’ять років – від Майдану і до сьогодні – наша країна здійснила неймовірний прорив: було створено ефективну боєздатну армію, отримано Томос про помісну українську церкву, було запроваджено безвіз, укладено Угоду про асоціацію тощо.

«І крок за кроком наближаємось до НАТО та Європейського Союзу. Переконаний, що саме це в недалекому майбутньому стане і запорукою непорушності наших кордонів, гарантією безпеки сьогоднішнього та наступних поколінь, і фактором економічного зростання», – сказав голова Парламенту.

«У реалізації українського шляху ми були і є однодумцями та соратниками: Президент України Петро Порошенко, Уряд України, Верховна Рада України і наша коаліція БПП і «Народного Фронту». Ми були і залишаємось однодумцями на українському шляху. Саме єдність і відчуття спільної відповідальності дозволили нам гідно пройти цей шлях», – наголосив Андрій Парубій.

«Ми зобов’язані довершити усе розпочате. Наша боротьба сьогодні – це не боротьба за булаву чи посади. Це – наша відповідальність перед Україною та українським народом», – наголосив він, висловивши переконання, що напередодні виборів нового очільника держави варто звертати увагу на незворотність курсу.

«Сьогодні йдеться не тільки про висунення гідного кандидата на посаду Президента України. Сьогодні йдеться про незворотність нашого шляху до побудови сучасної, вільної європейської України, до НАТО та Європейського Союзу, нашої непохитності у боротьбі з агресором, продовження змін в країні – нашого неспинного руху власним українським шляхом», – підкреслив Голова Верховної Ради.

«Сьогодні зранку разом з Президентом України ми вшанували подвиг українських воїнів у героїчному бою на станції «Крути». Коли банди Муравйова підійшли до Києва, а українські регулярні війська були відтягнуті з фронту на ліквідацію більшовицького заколоту у Києві, і обороняти країну піднялось українське юнацтво. І гідно, з честю, геройськи вони виконали свій військовий обов’язок. Як і сьогодні свій обов‘язок виконують наші воїни на сході, захищаючи Україну та Європу від імперських загроз Кремля. Але сьогодні зранку на Аскольдовій могилі я ще раз зрозумів – більше державу ми не маємо права втратити. Вільна, могутня сучасна держава, де у безпеці і добробуті живе кожна українська родина – це наша мета. Це і буде найвищим вшануванням пам‘яті наших героїв», – резюмував Андрій Парубій.

Джерело

 

Ні кроку назад, як хотів би Путін, тільки вперед – Юрій Луценко на Форумі «Від Крут до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом»

 

Генеральний прокурор України Юрій Луценко під час виступу на Форумі «Від Крут до Брюсселю. Ми йдемо своїм шляхом» закликав українців пам’ятати про уроки 100 річної давнини і не дозволити зруйнувати Українську державу. Він наголосив на важливості продовження обраного Україною курсу на вступ до Євросоюзу та НАТО, який дозволить убезпечити країну від агресивної Росії.

«Закон забороняє мені як Генеральному прокурору агітувати за кандидатів в Президенти і я цього робити не буду. Чому ж я тут? Перш за все, щоб запевнити, що Україна на відміну від північного «Мордору» має право вільних і демократичних виборів, де закон один для всіх. І кожен, член будь-якої команди, хто спробує отримати перемогу у незаконний спосіб буде відповідати не після неминучої революції, а відразу після скоєння злочину», – запевнив Юрій Луценко.

Генеральний прокурор зазначив: «Але головна причина чому я тут – це те, що я люблю свою країну і ніколи не ухилявся від бою за неї. Ні в часи акції «Україна без Кучми», ні під час Помаранчевої революції, ні 2,5 роки будучи політичним в’язнем, ні у найважчі моменти Революції Гідності». «Я як і багато з тут присутніх ніколи не боявся взяти відповідальність за себе, і за свою країну. І сьогодні, коли Путін публічно оголосив свої вимоги до майбутніх результатів виборів для інтересів Кремля, я вважаю, що я не маю права ні як Генеральний прокурор, ні як громадянин своєї країни ухилитися від чергового бою за свою країну», – сказав Юрій Луценко.

Він закликав тих, хто прийде на вибори пам’ятати про ціну, яку заплатили українці 100 років тому за чвари, зраду і легковірність, втративши свою державу та на довгі роки опинившись у радянському ярмі. «Кожен українець обере сам за кого голосувати. Я прошу тільки про одне, пам’ятаючи ціну зради, голосувати за того, хто збереже Українську державу, її Збройні Сили і її курс у Європу», – зазначив Юрій Луценко.

Генеральний прокурор також наголосив, що за цей час в Україні відбулися реформи, які дозволили відродити армію, вийти на шлях стабілізації економіки, будувати нові дороги, впровадити децентралізацію. Він особливо відзначив роботу по боротьбі з корупцією. «Про боротьбу з корупцією можна багато говорити, але судові вироки отримали 2637 корупціонерів, а до державної скарбниці повернуто 3,9 млрд доларів», – підкреслив він.

«На відміну від 1918 і подальших років ми маємо свою українську армію, свою українську церкву, свою українську мову. І найголовніше свій шлях до Європейського Союзу закріплений в Угоді про євроасоціацію… Ми йдемо своїм правильним шляхом. Тим шляхом, яким пройшли до свободи і процвітання всі наші сусіди – Естонія, Латвія, Литва, Польща, Словаччина, Румунія, Грузія. Всі країни, які тікали з кремлівського концтабору, всі пройшли цією дорогою», – наголосив Юрій Луценко.

«Пройдемо нею і ми. І ми будемо вільними, сильними і заможними, якщо люди будуть пам’ятати – національні інтереси понад усе, особистий інтерес з’явиться відразу після цього», – зауважив Генеральний прокурор.

«Тому я вважаю, що країні не потрібні ніякі нові курси. Ні кроку назад, як хотів би Путін тільки вперед», – наголосив Юрій Луценко.

Він також звернувся до тих українців, хто сьогодні важко живе, кому дійсно важко пережити ці важкі часи. «Саме до цих людей сьогодні апелюють спокусники Кремля, обіцяючи «золоті гори»… Шановні, ми знаємо як вам важко живеться, і ви можете вірити чи не вірити, але в наступні п’ять років Україна буде членом НАТО і ЄС. І це головне завдання для всіх, хто хоче жити в своїй вільній і багатій країні. Бо тільки НАТО може забезпечити Україні остаточну перемогу і не повторення агресії. Тільки Європейський Союз може забезпечити всі необхідні соціальні стандарти, включно з антикорупційною політикою», – наголосив Юрій Луценко.

Він закликав усіх голосувати за збереження сильної міцної європейської України.

Джерело

 

Андерс фог Расмуссен описав суть вибору України 2019 року

 

Депутат Європейського парламенту Павел Коваль впевнений, що жоден український лідер не мав такої високої довіри та поваги в Європи, як президент України Петро Порошенко.

 

Олександр Пасхавер на Форумі “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”

 

Володимир Горбулін на Форумі “Від Крут до Брюсселя Ми йдемо своїм шляхом”

 

Борис Філатов: у кожному садочку, тролейбусі, є частка заслуги Петра Олексійовича

 

Ірина Костюшко на Форумі “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”

 

Максим Поляков на Форумі “Від Крут до Брюсселя. Ми йдемо своїм шляхом”

 

Олександр Порхун: Треба робити правильний вибір заради тих, хто загинув

 

Лесь Подерв’янський: “Щоб у північної лисички було менше шансів”

 

Поділитися:
Share

Усі відео