Світ 14 вересня. Результати дня

Історичний «здвиг» між США та М’янмою, скасування санкцій проти Кот Д’Івуару, справа проти Трампа, корупційна справа у Бразилії, «водна суперечка» в Індії, довічне правління у Туркменістані, новий військовий договір із Ізраїлем, перемир’я у Сирії та багато іншого.

Африка:

– США скасували санкції проти Кот Д’Івуару, введені у 2015 році у зв’язку із масовим вбивством людей та заворушеннями після військового перевороту. У Вашингтоні відзначили суттєве покращення ситуації, особливо після проведення президентських виборів у жовтні 2015 року.

Америка:

– Кандидат у президенти США від Демократичної партії Хіларі Клінтон заявила, що продовжить свою передвиборчу кампанію вже у четвер після захворювання на пневмонію. Про це повідомили у її штабі. Раніше, через хворобу вона змушена була покинути траурну церемонію у річницю терактів 11 вересня у Нью-Йорку. Деякі ЗМІ припускали, що її може замінити під час виборів віце-президент Джо Байден або колишній суперник – Берні Сандерс.

– Генпрокуратура США розпочала розслідування діяльності благодійного фонду мільярдера та кандидата у президенти США Дональда Трампа. Зокрема, підозрюють у здійсненні незаконних дій. У 2013 році фонд Трампа опинився у центрі скандалу, коли низка ЗМІ звинуватила його у виплаті певної суми грошей прокурору штату Флорида, яка хотіла порушити кримінальну справу проти бізнес-тренінгів «Університет Трампа» через скарги на них. Також мільярдера звинувачують у привласненні частини коштів у 2008 році – на покриття боргів своїх будівельних компаній.

– Низка впливових правозахисних організацій США закликали президента Барака Обаму помилувати колишнього співробітника ЦРУ та АНБ Едварда Сноудена, який проживає у Росії.

– Колишній держсекретар США часів Джорджа Буша – Колін Пауелл назвав кандидата у президенти США Дональда Трампа «національною ганьбою».

– Федеральна прокуратура Бразилії офіційно оголосила про підозру у корупції та відмиванні коштів екс-президенту Луїсу Ігнасіо Лулі да Сільві. У своїй заяві, прокурор назвав колишнього главу держави «головним корупціонером у справі Petrobras». Йдеться про корупційний скандал навколо державної нафтової компанії «Petrobras», який вибухнув у 2014 році і змусив піти у відставку низку політиків. Лула да Сільва є одним з лідерів табору прихильників Ділми Русеф. Саме він привів її до влади.

Азія:

– Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухаммедов ухвалив зміни до Конституції, які скасовують вікові обмеження для глави держави та продовжують термін перебування на посаді президента з 5 до 7 років.

– Тисячі людей вийшли на вулиці Пхеньяна підтримати п’яті за ліком ядерні випробування КНДР на тлі міжнародного осуду та посилення санкцій.

– В Індії влада північного штату Бангалор скасувала комендантську годину, введену після масових заворушень між жителями штату та сусіднього Таміл Наду – через суперечку за водні ресурси. Причиною скасування стало рішення Верховного суду Індії на користь штату Таміл Наду. Спір навколо водних ресурсів річки Кавері триває десятиліття. Кілька штатів претендують на воду для іригації. Через це у провінціях сталися сутички. Бангалор – це науковий та технічний центр Індії, тут розташовані штаб-квартири багатьох міжнародних організацій.

– Міністр закордонних справ М’янми, легендарна дисидентка Аун Сан Су Чжі здійснила історичний візит до США, де провела зустріч із президентом Бараком Обамою. Під час переговорів, Обама анонсував зняття санкцій з М’янми та надання фінансової допомоги на розвиток малого бізнесу та боротьбу з корупцією. Глава держави також офіційно звернувся до Конгресу США із проханням включити М’янму до списку Загальної системи преференцій, яка позбавляє країни від високих податків на імпорт. Натомість, у Вашингтоні зазначили – деякі санкції залишаться в силі, зокрема ті, що пов’язані із «чорним списком» осіб з числа представників військової хунти. У листопаді торік партія Аун Сан Су Чжі «Національна Демократична Ліга» отримала більшість місць на перших в історії М’янми вільних виборах. Таким чином завершився багаторічний період військового правління. До цього, опозиціонерка 15 років провела під домашнім арештом.

Європа:

– У Великій Британії парламентська комісія на чолі із депутатом Консервативної партії Кріспін Блант розкритикувала військову операцію країни у Лівії у 2011 році під час інтервенції проти режиму Муаммара Каддафі. У доповіді комісії стверджують – планування операції базувалося на помилкових даних розвідки, а також не нерозумінні специфіки та особливостей країни. Сама операція «призвела до економічного та політичного колапсу Лівії». Відповідальність за це члени комісії поклали на колишнього прем’єр-міністра Девіда Кемерона, який приймав остаточне рішення. Серед найбільших негативних наслідків інтервенції у Лівію експерти виділили міграційну кризу. Також відповідальність за це поклали й на Францію, яка була ініціатором інтервенції.

– Новим президентом УЄФА замість відстороненого Мішеля Платіні став словенець Александр Чеферін. Таке рішення позачергового конгресу організації в Афінах. «За» нього проголосували 42 делегати, тоді як за його суперника – президента Королівського футбольного союзу Нідерландів Майкла Ван Прага – лише 13. Чеферін – юрист, ніколи не був професійним футболістом. Окремі країни заявили, що Чеферіну «допоміг» посісти посаду новий президент ФІФА Джанні Інфантіно.

– Швеція ухвалила рішення відновити постійне перебування своїх військових сил на острові Готланд у Балтійському морі. З 1 липня 2017 року на острів прибуде регулярна бойова група. За даними аналітиків, це пов’язано із агресивною політикою Росії. Шведські війська були виведені з острова у 2005 році.

– Україна подала позов проти Росії до Трибуналу ООН з морського права через анексію Криму та захоплення підприємств та установ біля берега.

Близький Схід:

– Екс-президент Ізраїлю, 93-річний Шимон Перес перебуває у тяжкому стані. Лікарі досі тримають його у штучній комі.

– Пентагон США визнав факти загибелі цивільних під час авіаударів сил Міжнародної антитерористичної коаліції у Сирії. Зокрема, мова йде про повітряні удари по позиціях «Ісламської держави» у районі міста Дейр-аз-Зор, неподалік Ракки та біля Аль-Шаддаді 7, 10 та 12 вересня відповідно.

– США та Ізраїль підписали нову масштабну угоду про військове співробітництво на суму в 38 млрд. доларів терміном на 10 років.
Церемонія підписання пройшла у Державному департаменті у Вашингтоні. Відповідно до документу, щороку з 2018 по 2028 роки Ізраїль отримуватиме від США 3,3 млрд. доларів, а також додатково півмільярда доларів на утримання системи ППО. Раніше, Тель-Авів вимагав фінансування у розмірі 4,1 млрд. замість 3,1 млрд., як раніше.

– 60 порушень режиму припинення вогню зафіксували міжнародні спостерігачі у Сирії за останні 48 годин перемир’я. На півночі провінції Хама коаліція ісламістів у складі «Джунд Аль-Акса» та «Ахрар Аль-Шям» обстріляла позиції сирійських військ поблизу міста Кшаш. У гірському регіоні Аль-Кунейтра поблизу Голанських висот тривали найкривавіші бойові дії. Понад 70 бойовиків «Ахрар Аль-Шям», «Джебхат Аль-Нусра» та колишньої «ВСА» були вбиті у боях. Вони здійснили щонайменше три спроби прорвати оборонну лінію сил Асада. Водночас, позиції сирійської армії у регіоні обстріляла ізраїльська авіація. У відповідь, сирійська армія застосувала ППО та обстріляла територію Голанських висот, окупованих ізраїльськими військами. Офіційний Дамаск звинуватив Ізраїль у підтримці терористів та наданні їм логістичної, розвідувальної та фінансової допомоги. У місті Алеппо терористи «Джебхат Аль-Нусра» відкривали вогонь по російським військам біля траси Аль-Кастелло, якою ООН та Червоний Хрест мають доправити гуманітарні вантажі до міста.

– «Гуманітарні конвої» Катару та Туреччини незаконно перетнули сирійський кордон на неконтрольованих ділянках у провінції Ідліб. Раніше, вони очікували на дозвіл Дамаска, щоб доставити гуманітарку до підконтрольних бойовикам районів Алеппо.

– 150 терористів «Ісламської держави» загинули у боях в провінції Дейр-аз-Зор за останні три дні. Сирійські війська вибили їх з висоти Таль Саннуф поблизу міста.