Томос про автокефалію церкви дається не церкві, а державі

Я знов про Томос.

Іноді дуже складно пояснювати очевидні речі. Коли ти в курсі того, що відбувається, а інші думають, що все так і має бути. Все само собою. Наприклад, деякі люди вважають, що їх пенсія чи субсидія ніяким чином не залежить від Державного бюджету, тому для них не мають ніякого значення ані перемоги в суді “Нафтогаза” над “Газпромом”, ані повернення грошей Януковича в Україну.

Часто ті самі люди, з міцними перетинками між звивинами мозку, стверджують, мовляв, «Порошенко порушує Конституцію! Він лізе у церковні справи! І взагалі до Томосу він ніякого відношення не має! Чого він піариться!» В такі хвилини ти розумієш, як важко Господу Богу з нами. І що тільки завдяки божественному довготерпінню на нас не ллється дощ з вогню та сірки.

Я не буду згадувати ТИСЯЧОЛІТНІ прагнення української Церкви про незалежність. Так, це було ще з часів Ярослава Мудрого. Звернемося до новітньої історії. У цьому році рівно 100 років, як власне Українська Держава вперше звернулася до Константинополя за автокефалією УПЦ.

УПЦ Київського Патріархату офіційно зверталася з цього питання на ту ж фанарську адресу більш-менш регулярно починаючи із 2000 року. І що, ви бачили хоч одну офіційну відповідь від Константинополя? До речі, ще не так давно, років 5-7 тому, Патріарх Варфоломій впевнено заявляв, що немає в Україні іншої канонічної церкви окрім московського патріархату.

Мешканці Фанару (район Константинополя, де знаходиться резиденція Вселенських Патріархів) – це не якісь там звичайні греки, або турки, це – візантійці, з усіма висновками з цього. Тому вони сповнені візантійських традицій та архетипів. Це люди не з сублімованою та імітованою освітою, а зі справжнім знанням та розумінням канонів та реалій. І таких людей довелося переконувати в тому, що Українська Церква готова стати незалежною та рівною Церкві Матері – Константинопольській Церкві.

Вгадайте з одного разу, хто переконав візантійців у тому, що нам треба дати автокефалію, з двох разів, що Москву можна перемогти, та з трьох разів, що Томос про Українську автокефалію це вигідно в першу чергу їм самим?

Я весь час намагаюся написати лонгрід “Що таке Томос”. Кожен раз виходить не дуже. Бо потрібно писати багато про що навколо. Але я працюю над цим. І обіцяю вам, парафіяне, що таки рано чи пізно напишу. А поки що просто на колінах благаю запам’ятайте одну маленьку, але дуже важливу річ.

ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ ЦЕРКВИ ДАЄТЬСЯ НЕ ЦЕРКВІ, А ДЕРЖАВІ.
ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ ЦЕРКВИ ДАЄТЬСЯ НЕ ЦЕРКВІ, А ДЕРЖАВІ.
ТОМОС ПРО АВТОКЕФАЛІЮ ЦЕРКВИ ДАЄТЬСЯ НЕ ЦЕРКВІ, А ДЕРЖАВІ.

Ось така візантійська традиція, малята. Й іншої на найближчі пару тисяч років не передбачається.

Крім серйозної перемоги саме у церковному питанні, Томос – це важлива геополітична перемога у війні з Заліссям. Спочатку вони наступали, а ми навпаки. Зараз ми успішно тримаємо оборону. Незалежна Українська Церква – це перша успішна наступальна операція проти Росії.

Безумовно, будуть й інші. Але ця, що дуже важливо, буде без крові та на віка. Томос неможливо відмінити. І слава Богу, що в нашого Президента не забракло пороху одержати цю епохальну перемогу.