Інтерв’ю директора Департаменту фінансів МО України полковника Сергія Дяченка
Проект Держбюджету-2019: на потреби війська планується виділити понад 100 мільярдів гривень. Детально про підвищення грошового утримання військовослужбовців, видатки на оновлення парку військової техніки нашого війська, на розвиток інфраструктури, тилове забезпечення тощо кореспондент газети «Народна армія» розпитав директора Департаменту фінансів Міністерства оборони України полковника Сергія Дяченка.
— У Законі України «Про Державний бюджет на 2018 рік» на потреби війська передбачено фінансовий ресурс у 86 млрд грн (2,58% від ВВП), що на 16,8 млрд грн перевищує військовий бюджет 2017 року (або на 24,3%). Про яку динаміку зростання витрат на Збройні Сили України нині можна говорити, якщо порівняти Держбюджет 2018 року та проект бюджету на 2019 рік? Які пріоритетні напрямки фінансування визначені у проекті Держбюджету на наступний рік?
— У проекті Державного бюджету на 2019 рік на потреби Збройних Сил передбачено 101,4 млрд грн (з них 0,8 млрд грн — для Державної спеціальної служби транспорту, яка торік увійшла до складу Міноборони), що майже на 17% більше за фінансовий ресурс, затверджений на 2018 рік. Серед пріоритетів у проекті Держбюджету на 2019 рік: соціальний захист військовослужбовців, оснащення сучасними зразками ОВТ, підготовка військ, належне тилове забезпечення, розвиток інфраструктури. Так, на грошове забезпечення та заробітну плату наступного року планується виділити 55,6 мільярда гривень (збільшено близько на 40% проти 2018 року), на озброєння та військову техніку (закупівлю, модернізацію, проведення НДДКР, капремонт, забезпечення зв’язком) — майже 17 мільярдів, на будівництво (капремонт) військових об’єктів, будівництво (придбання) житла для військовослужбовців — 4,1 мільярда гривень.
— При порівнянні видатків на військо за останні два роки та проекту нового бюджету впадає в очі, що у відсотках динаміка зростання військового бюджету-2019 проти бюджету-2018 менша, ніж збільшення бюджету нинішнього року у порівнянні з 2017-м. Яким був фінансовий запит Міністерства оборони на 2019 рік?
— На 12 мільярдів гривень більшим за передбачені у проекті Держбюджету витрати на військо. Проте маємо надію, що під час обговорення проекту головного фінансового документа держави у парламенті видатки на військо можуть збільшити.
З огляду на задавненість чи масштаб тих проблем, які в нас є, через багаторічне фінансування війська за залишковим принципом рівень оборонних витрат ще не один рік не буде достатнім. Дехто і надалі закидає, що значна частина військового бюджету йде на забезпечення життєдіяльності Збройних Сил, утримання особового складу. Але треба нагадати, що люди — це головне. Військо на ринку праці має бути серед лідерів за рівнем привабливості зарплати. Тоді конкуренція на службу до війська зросте ще більше, отже, ми матимемо кращих вояків. Нагадаю, що війна на Донбасі триває. Наші солдати, офіцери і далі ризикують своїм здоров’ям і життям, а тому мають отримувати гідне грошове забезпечення. Повторюю, динаміка зростання військового бюджету за останні роки очевидна. Військо технічно підсилюється, отримує нову, модернізовану техніку. При цьому важливо, що ставка робиться на вітчизняного виробника, тобто ресурси вкладаються у вітчизняну економіку. І це при тому, що уряд активно реформує і медицину, і освіту, у країні ремонтуються автошляхи, фінансуються енергоефективні проекти. Зрозуміло, що не так швидко, як хотілося б, оновлюється, зміцнюється, технологічно розвивається наше військо, але з огляду на реалії ми зробили очевидний прорив. Так оцінюють наш рух й іноземні експерти. За одним із рейтингів, українська армія увійшла до топ-8 найсильніших армій Європи.
— Неважко передбачити, що наших читачів у контексті обговорення проекту Держбюджету на наступний рік найбільше цікавить збільшення грошового забезпечення. На скільки може поповнитися гаманець нашого захисника, які складові грошового забезпечення заплановано підвищити?
— Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 6 вересня 2018 року «Про пропозиції до проекту Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», затвердженим Указом Президента України, Кабінету Міністрів України визначено завдання передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» видатки на збільшення розміру грошового забезпечення військовослужбовців не менше ніж на 30% з урахуванням мінімального розміру грошового забезпечення для військовослужбовців рядового складу за контрактом першого року служби — не менше 10 000 гривень. Тобто рішення про суттєве, наголошую, суттєве збільшення грошового утримання військовослужбовців починаючи з 2019 року вже ухвалено. Якщо говорити про військовослужбовців рядового складу за контрактом першого року служби, то воно збільшиться на 38% — з 7200 до 10 000 гривень. Проте це не означає, що підвищення грошового утримання інших категорій військовослужбовців теж становитиме 38%. Найпомітніше зросте грошове утримання військових найбільш дефіцитних спеціальностей, також воно залежатиме від важливості завдань, які вони виконують.
Конкретні розміри грошового забезпечення всіх категорій військовослужбовців будуть визначені після ухвалення Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік».
— Чи планується збільшення грошових надбавок військовослужбовцям, які виконують завдання у складі підрозділів операції Об’єднаних сил?
— За результатами аналізу використання фонду грошового забезпечення 2019 року, за рішенням керівництва Міноборони можливо підвищення розмірів винагород за безпосередню участь у стримуванні збройної агресії та додаткових винагород за успішне виконання бойового завдання, за безпосередню участь у бойових діях та знищення (захоплення) техніки.
— Сергію Володимировичу, чи передбачені у проекті Держбюджету-2019 кошти на компенсацію військовослужбовцям (офіцерського, сержантського, рядового складу) за піднайом житла?
— У Державному бюджеті на 2018 рік на виплату військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом ними житла передбачено 500 мільйонів гривень, що дозволяє виплачувати таку компенсацію майже 15 тисячам сімей військовослужбовців.
У проекті Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» на виплату такої компенсації передбачено вже 688,4 мільйона.
Конкретний розмір грошової компенсації визначається щороку наказом Міністерства оборони про бюджетну політику на підставі наявного фінансового ресурсу.
— А чи не буде так, що одночасно з підвищенням грошового утримання військовослужбовців обмежать, «заморозять» окремі їхні соціальні виплати? На цю тему нині багато різних чуток, тож поділіться достовірною інформацією.
— Можу заспокоїти, у проект Держбюджету на 2019 рік жодних обмежень щодо належних військовослужбовцям виплат не внесено, принаймні на сьогодні.
— Пам’ятаю роки, коли затверджені парламентом на папері видатки на військо суттєво різнилися із тими, які фактично виділялися. Чи ритмічно та в повному обсязі нині фінансується військо за головними статтями видатків?
— Упродовж 10 місяців поточного року фінансування Збройних Сил було своєчасним та в повному обсязі. Військо нині фінансується дійсно в першу чергу. Фінансовий ресурс, передбачений у Держбюджеті на потреби ЗС, розподілений майже порівну на 12 місяців. І так за всіма статтями видатків: грошове утримання, тилове забезпечення, оплата послуг з ремонту та модернізації техніки тощо. До речі, можу констатувати, що Міністерство оборони цьогоріч уже отримало зі спецфонду 4,2 млрд грн, що становить 98% від річного плану (4,3 млрд грн).
— А які основні джерела наповнення спеціального фонду і на які потреби розписані ці кошти?
— Основні джерела наповнення спеціального фонду — це кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення (2,3 млрд грн); власні надходження від господарської діяльності (0,9 млрд грн.); благодійна допомога юридичних та фізичних осіб, гуманітарна та міжнародно-технічна допомога інших країн (1 млрд грн). Отримані кошти спеціального фонду спрямовуються відповідно до затверджених кошторисів, зокрема на утримання та ремонт військової техніки, будівництво та переобладнання казарм під житло для військовослужбовців за контрактом; оплату комунальних послуг та енергоносіїв; закупівлю медикаментів для санаторно-курортних та медичних закладів та на інші потреби життєдіяльності військових частин, закладів та установ ЗС України.
— Передбачаю, що ви вивчали головні принципи й особливості планування бюджетів провідних армій світу. Які висновки зробили з іноземного досвіду?
— Сама система планування бюджету в них дещо простіша. Головне в ній, на мій погляд, чітка і системна структура видатків. Наприклад, одним із лідерів серед країн НАТО щодо збільшення видатків на оборону є Литва. За період з 2014-го по 2017 рік видатки країни по цій категорії зросли вдвічі, до того ж більша частина була спрямована на інвестиції в модернізацію Збройних сил (за цим показником країна — лідер у межах НАТО). 2018 року оборонний бюджет країни становить 2,06% від ВВП (873 млн євро). При цьому розподіл відбувається за стандартами НАТО: не більше 50% — на особовий склад і не менше 20% — на закупівлю зброї та військової техніки.
За останні чотири роки в нас теж стала помітна така тенденція. Як підтвердження військовий бюджет ЗС України щороку суттєво зростає в порівнянні з попереднім і становить понад 2,5% від ВВП. На озброєння і військову техніку 2017 року було виділено 13,4 мільярда гривень, а це 19,4% від загального обсягу видатків на військо. 2018 року передбачено 18,1 мільярда гривень, що становить 21% від бюджету Міноборони.
Аналізуючи видатки на військо в багатьох провідних арміях світу, я звернув увагу і на систему грошового забезпечення військовослужбовців. У них розмір грошового забезпечення, приміром, полковників майже однаковий незалежно від обійманої посади. Різниця може залежати хіба що від вислуги років офіцера.
— З огляду на те, що наша бесіда відбувається напередодні Дня військового фінансиста (відзначається 29 жовтня. — Ред.), розкажіть про відмінності у професійній підготовці військових фінансистів у порівнянні з цивільними колегами?
— Військовий фінансист — це передусім офіцер, спроможний виконувати поставлені завдання як у мирний, так і у воєнний час. Посада військового фінансиста є в кожній окремій військовій частині. У більшості випадків це кабінетна робота, але надзвичайно відповідальна з огляду на необхідність забезпечення безперебійного функціонування військового організму. Хоча 2014 року військовим фінансистам неодноразово доводилося власноруч доставляти готівкові кошти на передову солдатам і офіцерам своїх частин. І часто такі поїздки були вкрай ризиковані для життя. Тоді була така необхідність, бо в більшості наших мобілізованих воїнів ще не було банківських карток. У той період це була не єдина проблема у фінансовому забезпеченні військ. Телефон Департаменту фінансів був гарячим від кричущих звернень від наших солдатів та офіцерів із проханням допомогти, роз’яснити. Порівняно з тим періодом нині на нашій телефонній лінії відносне затишшя. Тож уже на підставі цього можна дійти певного висновку щодо обсягу роботи, який довелося виконати військовим фінансистам на різних посадах для налагодження надійної системи фінансування військ з огляду на вимоги часу. До речі, для оперативного реагування на будь-які проблемні питання щодо фінансового забезпечення підрозділів, задіяних у проведенні ООС, функціонує окремий фінансовий підрозділ, який координує роботу фінансових служб частин.
Тепер коротко про особливості підготовки майбутніх військових фінансистів. Їх навчають у Військовому інституті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, який є інтегрованим провідним вищим навчальним закладом країни. Протягом перших двох років навчання курсанти опановують військові науки, вивчають озброєння та військову техніку, тактику дій підрозділів.
Важливо розуміти, що військовий фінансист є начальником фінансово-економічної служби. На цивільному підприємстві це дві окремі посади: головного бухгалтера та головного економіста. Тобто військовий фінансист у своїй діяльності охоплює всі сфери господарської діяльності військової частини.
Користуючись нагодою, напередодні Дня військового фінансиста вітаю своїх колег із професійним святом. Бажаю їм міцного здоров’я, професійного зростання, великого авторитету у своїх колективах, добра та достатку в сімейних домівках, миру на українській землі!
Бесіду вів Дмитро РОМАНЮК.
Фото Вадима КОВАЛЬОВА, «Народна армія»
Довідково: Відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.02.2016 № 67 «Про затвердження Інструкції про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду» розміри винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції з 01.08.2017 по теперішній час становлять:
- на лінії бойового зіткнення на глибину ротних опорних пунктів першого ешелону — 10 000 грн;
- в інших місцях дислокації в межах визначеного району АТО — 4 500 грн.
Також розміри винагороди можуть збільшуватися:
- за успішне виконання бойового завдання. Виплачується на з’єднання, окрему військову частину, установу в розмірі від 61 до 365 тис. грн;
- за безпосередню участь у бойових діях у розмірі 1000 грн за добу безпосередньої участі у збройних зіткненнях із противником;
- за знищення (захоплення) бойової техніки противника. Виплачується на підрозділ, екіпаж або особі в розмірі від 12 до 243 тис. грн залежно від виду знищеної техніки.
