Про коментарії в мережах щодо рішення Полторака
Зайшов прочитати коментарі під вчорашнім постом Міністра оборони щодо Муравського, і хочу поділитись своїми спостереженнями, як людини, котра вже три роки має справу з конфліктами у соцмережах у тому числі.
Перше. Незважаючи на те, що рішення Міністра було більш, ніж конфліктним, викликало незгоду і нерозуміння, з 400 коментарів побачив лише один чи два з відвертими образами. Натомість, побачив сотні критичних коментарів, котрі написані з повагою. Багато людей, котрі писали вчора коментарі є також і мої читачі, які пройшли немало медіавійн, і це вже не ті люди, котрим можна було нав’язати умовного парасюка за кумира і ними маніпулювати наліво і направо. І я можу точно сказати – свого Міністра оборони вони поважають. Сварять, але поважають. Таку повагу неможливо отримати через якусь медіарозкрутку і фальш, бо, як я вже написав вище, люди добре навчені цим прийомам за три роки. Полторак отримав повагу, яку неможливо купити, отримати випадково. Таку повагу можна отримати виключно завдяки послідовній державницькій позиції.
Друге. Я побачив зрілість. Це не були прості коментарі по типу “не можна звільняти волонтера”, це були коментарі, де люди обгрунтовали, що дане рішення дає Росії перевагу в інформаційній війні, що дане рішення, через величезні медіаможливості ворога, буде використано для спростування інших доказів, що даний скандал почався через дії ворожих провокаторів, а не людей, котрим можна довіряти, що дане рішення показує Міністра таким, на котрого може повпливати тиск медіа, і що такий тиск у подальшому можуть створювати вороги для просування їм необхідних рішень, а це – пряма загроза. Це коментарі людей, які набрались великого досвіду в інформаційній війні. І цих людей багато. Людей, які мислять не простими гаслами, а складними державницькими рішеннями, бачать довгострокові наслідки.
Я що хочу сказати. Я щасливий, що людей, які мислять інтересами держави – більшає. Якимось чином пропаганда зради, що лунає через майже всі наші інформаційні площадки, які, нажаль, контрольовані ворогом, діє не на всіх, або ж перестає діяти, і дає протилежний результат, коли людина припиняє дозволяти комусь іншому за себе думати. І чим більше їй пробують нав’язати щось дурне, тим більше опирається, і, що цікаво, тим більше стає активною у процесі віключення від ворожої пропаганди своїх близьких. Таких людей називають “порохоботами”, натякаючи, що всі вони прихильники Порошенка. Я вам скажу велику таємницю – ці люди не є прихильниками когось конкретного, ці люди першими вас будуть сварити за створювання кумирів. Ці люди є прихильниками держави. І з ким державі буде краще, того вони і будуть підтримувати, Де будуть вважати за потрібне промовчати – промовчать, де будуть вважати за потрібне сварити – будуть сварити, де будуть вважати за потрібне підтримати – підтримають. І, головне, цим процесом ніхто не може керувати, він сам собою керує.
