Творці кривих дзеркал

Весь цей час нас намагаються перенести в світ кривих дзеркал, нав’язуючи альтернативну реальність і змушуючи нас повірити в те, що не відповідає дійсності.

Наприклад, 3 тижні тому ВР прийняла постанову про звернення до РНБО з метою припинити діяльність кремлівських брехунців з 112 каналу і ньюзвані. Після цього ми почули 100500 істерик про “свободу слова”, про закриття найпопулярніших телеканалів і про кінець світу. В той же час була зареєстрована петиція про недопущення закриття цього гуана. Але за весь цей час петицію підписало 7000 осіб. Зі щоденною рекламою на фейсбуці. При цьому петицію підписали особи, значна частина яких є чиновниками. Тобто або чиновники так люблять кремлівські телеканали, або просто хтось підписує петицію чужими даними з відкритих реєстрів.
Нагадаю, що аналогічна петиція про закриття телеканалів без будь-якої реклами, силами фактично “порохоботів” набрала 25 000 за тиждень.
То хто ж тоді так істерив про “свободу слова”?

Наприклад, нам розказують, що в Йулі найбільші рейтинги, і вона от-от переможе, лишилося піввареника до перемоги, але по телевізору я бачу істерику Йулі, виражену в рекламі про кредити під 3%. Чому істерику? Бо кожен прекрасно розуміє, що це нереальна обіцянка, а обіцянка розрахована на залучення в ряди прихильників останніх довбойо*ів, які їй ніколи не вибачать такої обіцянки. Чи давав би кандидат з шансами та з рейтингами такі обіцянки?

Наприклад, нам розказують, що в нас настало страшне зубожіння через підняття ціни на газ на 20%, але кого не запитаю особисто, всіх це мало стосується. Бо в одних субсидії, а для інших це не причина для істерики, а максимум причина для бурчання з вказанням на віртуальних знедолених, які десь через це точно страждають. Типу “мені то пофіг, але як тій бідній пенсіонерці…”

Наприклад, нам розказують, що в Україні страшна корупція, типу проблема намбер ван. Але я провів опитування в якому взяли участь 1700 людей і у відповідь на запитання “чи давали ВИ ОСОБИСТО хабарі (не ви чули, що хтось давав, а ВИ ОСОБИСТО…) протягом останнього року?” 92% відповіли що ні.

Я розумію, що подібна інформація викличе істерику, яка виллється в різні способи заперечити вказану інформацію, але для тих, хто живе в Україні і бачить що тут відбувається, а не пише свої срані пости з Рязані, ця інформація буде співставною з реальністю. Ні, не тому, що українці перестали хотіти давати хабарі. Вони так само хочуть їх давати, бо ніхто не вчить їх, що не треба давати хабарі.

А тому, що в українців забрали багато можливостей давати хабарі. Якщо ви не євробляхер і не обкрадаєте країну даючи хабарі митникам, то яким чином ви, звичайна людина, не підприємець, будете давати хабарі і кому? Раніше зі звичайних громадян лупили гроші за всякі довідки, виписки та інші документи. Зараз всюди ЦНАПи, прийшов, зареєструвався, отримав довідку, паспорт, документ. Хочеш інформацію? Не треба бігати до чиновників! Маєш відкриті реєстри! За що давати хабарі, якщо ти нічого не порушуєш?

Ні, звичайно, якщо так хочеться вступити в лайно, тобто дати хабар, то ти його даси, бо чиновники в нас не змінилися, але тепер значною мірою звичайний громадянин за наявності мінімальних принципів може не давати хабарі, не програючи в часі отримання документів.

В тих, хто займається бізнесом, справи з хабарами є гіршими. Але тільки за останні роки скасований загальний нагляд прокуратури, ліквідовано УБЕЗ, податкову міліцію, спрощено процедуру реєстрації бізнесу, діяв мораторій на перевірки пожежних і санстанції, спрощено процес ведення касових операцій та багато іншого. Це вплинуло на рівень хабарництва? Звісно ж так! Але проблеми залишилися, це факт. Але знову ж, за умови мінімальної принциповості, не чорної діяльності, відсутності явних довбойо*ів в бухгалтерії, і якщо ти не займаєшся якимось видобутком, не пов’язаний з митницею чи будівництвом, то ти можеш (хоч і не завжди) обійтися без хабарництва.

Наприклад, нібито підтверджуючи той факт, що українці вважають корупцію страшною проблемою, нам придумали “антикорупціонерів”, нав’язують нам, що вони представляють громадянське суспільство і страшно борються з корупцією. Але ні вони, ні їхні політичні акції не мають жодної популярності в реалі, попри абсолютно непропорційну медійну розкрутку та тисячі лайків в інтернетах.

Наприклад, нам розказують, що Україна в порівнянні з іншими країнами – дно, для доказу цього нам наводять різні спекулятивно-маніпулятивні “рейтинги”. Вчора по СТБ бачив цілу передачу, цілу оналітику, основану на показниках рейтингу щастя та рейтингу ще якогось лайна, де Україну зрівнювали з Бангладеш в “рейтингу”. Україну. З. Бангладеш. Ціла передача оналітики, основана на цьому… Ви, їб*ньки, в Неаполі давно були? А в Марселі? В Греції, Болгарії, Румунії? Україну з Бангладеш? Гуглмепс включіть хоча б і тицьніть на той Бангладеш будь-де, подивіться хоча б як виглядає реальний 3,14ец, сходіть до церкви та поставте свічку, а не по телевізору х*ню розказуйте.

До чого я це все? До того, що переносячи нас в цей світ кривих дзеркал, змушуючи нас повірити в цю всю лабуду, нам намагаються довести, що ми малороси, лузери, що нам не потрібна власна держава, ми не знаємо, що з нею робити, всі навколо гівно, ми маємо припинити боротися за майбутнє України та здатися.
Бо як тільки ми це зробимо, то прийде якийсь мудрий правитель і за помахом чарівної палички зразу зробить нам добре.

Тільки ця чарівна паличка по-факту – це АК-47, а мудрий правитель по факту – це той, хто керує імперією кремлівсько-малороських кривих інформаційних дзеркал.