Нема в нас більшого лиха ніж Проста Людина

Evgeniya Podobna
Evgeniya Podobna

Ви вже вибачайте за передсонний пафос, але нема в нас більшого лиха ніж Проста Людина.

Проста Людина як біологічний вид страшніше за п’ятьох сепарів на одному квадратному метрі.
Проста людина не хоче ніколи ні за що відповідати і вирішувати. За Просту людину все має вирішити Президент, Верховна рада, мер, депутати. На крайняк, батьки, “в яких не було грошей, і тому я не пішов вчитись в університет”.
Проста людина понад усе любить халяву. Проста людина хоче гречки під час виборів і найчеснішого Президента в світі.
Проста людина охоче вкраде якусь дрібницю з роботи чи без жодного докору сумління братиме хабарі за довідку, бо “депутати он крадуть мільйони і нічо”.
Проста людина порушуватиме ПДР, “бо всі порушують”, і даватиме на лапу замість сплатити штраф по протоколу. Але, неодмінно, того ж вечора на кухні бідкатиметься про корупцію в поліції.
Простою людиною бути дуже легко і вигідно. Ніякої тобі персональної відповідальності ані за своє життя, ані за країну, бо “ти ж нічого не вирішуєш” і “нічого сам не зміниш”. Натворив якусь хєрню і кажи, що “жизь заставила”.
Проста людина може махати трикольоровою ганчіркою і бігти на референдум, а потім хаяти українську владу, що по ним п’ятий рік стріляють, а “політики ніяк не домовляться”.
Проста людина хоче розкладати пасьянс “косинка” на роботі, але заробляти, як Рокфеллер.
Проста людина молиться на набите пузо, пенсії по сто тисяч, путьовкі каждой уборщіці і ковбасу по 2.20.
Проста людина люто ненавидить всіх “непростих” – тих, хто досяг чогось, крім стандартного життєвого циклу річкового планктону.
Проста людина ніколи не визнає, що чийсь успіх – це результат зусиль і пахання рівня колгоспної коняки. Вона переконана “просто йому пощастило”.

Насправді, стрьомно жити в суспільстві, де так багато Простих людей. Вони, крім Нового року, 8 березня, ну, і інших “приводів”, перманентно нещасні і злі.



Взагалі для українця називати себе “простою людиною” – це або діагноз, або неуцтво. Відкриваєш підручник історії і гортаєш за останні рочків 300. Чи хоча б сто: Перша світова, революція, громадянська війна, радянська окупація, колективізація, Голодомор, ГУЛАГи – кілька поколінь твоїх предків зубами вигризали своє життя, щоб колись, потім народився ти. Ну і яка ти, нафіг, після цього проста людина?

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial