Ватники тікають до бандерівців!
Старий товариш не приховував злорадства. “Ні, ну ти уявляєш таке??!!!”
Детально. Є у мене в Запоріжжі товариш – у дитинстві дружили. А в нього є сестра. І сестра та ще на початку нульових вийшла заміж за росіянина з Ростова. А позаяк сестра там – баба хвацька, то вона швидко обернулася в бізнесі і до недавна володіла міні-заводом на якому термопласти штампували разовий посуд, корпуси для ручок та іншу фігню.
ВолоділА. Донедавна.
Ватницею його сестра була натхненною. Варто було заговорити на тему політики, як зразу починалися мантри про вставання з колін, Путін завжди живий, Обама – чмо і подібне. Коли товариш мій зайнявся волонтерством у них рік всі розмови відбували на підвищених тонах на тему “поплічників фашистів” та “Крим – наш”.
И от цей товариш дзвонить мені і не приховуючи злорадства, повідомляє, що сестра його разом з чоловіком і дітьми приїздить на ПМП до України і подає на громадянство як особа що в Україні народилася. Поки в мене щелепа мірно стукалася об підлогу (новина про висадку інопланетян на Майдані мене, певно, вразила б менше), товариш повідомляє, що мінізавод його сестри за тиждень був віджатий структурами тамтешнього губернатора. Його сестра, свято віруя що Росія – правова держава, кинулася буцатися по судах, але суди різко почали НЕ помічати її доводів. Вона спробувала лізти зі скаргами вище – і здіймати галас у пресі та на соцмережах. Тут їй ду-у-у-уже доступно пояснили що краще їй не просто заткнути пельку, а взагалі забратися з Ростова геть. За її словами весь бізнес який більш-менш приносить прибуток, не тільки у Ростові а й по всіх сусідніх областях РФ нині масово прихватизують структури губерів, мерів та ватагів ФСБ.
Останьою краплею було коли вона побачила як з її сином на вулиці балакали борці з українським фашизмом у камуфлі з прапорцями ДиРи.
Отут його сестра раптом пригадала і те що вона – українка, і те що народилася й виросла вона у Запоріжжі і те що як особа народжена в Україні вона має право на громадянство.
І чомусь тікаючи в Україну, бандерівців, фашистів та інших правосеків вона аж ніяк не злякалася.
Правда, дивно?
Що тепер з людиною створить такий досвід, плюс українське телебачення – аж уявити страшно…
