Традиція голосувати “від протилежного”

Тимошенко виконала глибокий фальстарт…

Звичайно, можна купувати потрібні соціологічні “дослідження”, щоб спробувати “підтягнути” реальний рейтинг, але коли, після 101-го зашквару (газова угода / Стокгольмський арбітраж, дорогезні бігборди по всій країні / “давайте всі відмовимось від політичної реклами”, “Батьківщина” дасть 20 000 добровольців на фронт” / хоча б 200 було?), ти різко міняєш курс, і замість того, щоб рухатися від свого ядерного – фанатичного, затурканого, істеричного – електорату в бік поміркованого виборця, захоплювати нові широкі плацдарми, ти обираєш своєю аудиторією “ватний” маргінес, то ти начебто кричиш на всю країну:
“Любі мої! Немає в мене й чверті від намальованих рейтингів, і я з відчаю мушу верзти з екранів таке, що ще трішки, й ГПУ почне відкривати на мене справи за наклепи та антиукраїнську пропаганду, аби лише перетягнути до себе тих, кого ще можна відірвати від ляшка – гриценка – бойка та інших владоборців…”

Багато кому не подобаються українські виборці – серед них нібито забагато популістів, патерналістів, тих, хто готовий продатися за гречку, а ще несвідомих, російськомовних і навіть – несила таке терпіти! – пенсіонерів. 🙂

Та попри свою недосконалість увесь наш загал не забезпечує українській богині маніпуляцій хоча б якогось більш-менш пристойного результату – і богиня продовжує свій лет до вершин брехні (найглибше дно вона вже пробила).

Нє, Порошенка наша громада теж не любить – немає в українця такого гена, щоб любити владу (чи ж дотумкати, що влада – це він сам).
Але вилаявши його на чім світ стоїть і почухавши потилицю, він таки вкине свій бюлетень за дядька, бо “хіба там є за кого голосувать?”.

Не скажу, що це найкращий варіант, але найкращу Україну ми тільки починаємо будувати…

P.S. Уточнюю (були непорозуміння): “Не скажу, що це найкращий варіант” стосується ненайкращої традиції голосувати “від протилежного”, а не кандидатури Порошенка.