В Україні незабаром може змінитися аудіовізуальне законодавство
25 червня в Києві з метою вивчення іноземного досвіду та подальшого його врахування в розробці нового медійного законодавства України Рада Європи у рамках спільної з Європейським Союзом програми «Партнерство заради належного врядування» провела круглий стіл на тему: «Аудіовізуальні медіа-послуги: стан справ та перспективи в ЄС та Україні». До участі в експертному обговоренні теми були запрошені авторитетні фахівці галузі, зокрема і член Національної ради Валентин Коваль.
Для ґрунтовного розгляду винесених на обговорення питань під час круглого столу відбулися презентації ключових аспектів останньої редакції європейської Директиви про аудіовізуальні медіа-послуги, а також проекту нової редакції відповідного Закону України.
Про зміни правил надання аудіовізуальних медіа-послуг у Європі розказала експерт Ради Європи Таня Кершеван-Смоквіна. Представляючи загальний огляд нової концепції, вона одразу зауважила, що необхідність у вдосконаленні законодавства, відповідно як і проблема його внутрішньої гармонізації, існує не лише в Україні. Попри багаторічну практику покращення європейського регулівного документа виписані стандарти все одно не достатньо гармонізовані, тому також додатково вивчатимуться вже під час наступного етапу його розгляду. Основні зміни, що незабаром будуть внесені до Директиви, зазначила Таня Кершеван-Смоквіна, стосуються редакційної відповідальності, технологічної нейтральності, також планується створення єдиного підходу стосовно телевізійних і нелінійних послуг. Однією з важливих вимог, запропонованих у новій редакції, експерт Ради Європи назвала надання більшої незалежності національним регуляторним органам, яка є дуже важливим фактором для належної їх діяльності. Зокрема також має проводитися робота щодо поглиблення співпраці національних регуляторів. Як повідомила Таня Кершеван-Смоквіна, остаточне голосування за нову Директиву має відбутися на засіданні Європейського парламенту в жовтні – листопаді 2018 року.
Валентин Коваль наголосив, що ця Директива відображає нинішнє розуміння європейцями загроз, які надходять до Європи тільки із західного боку. «У Директиві подається регулювання або принаймні реагування на події, які відбувається в соціальних мережах, в сервісах на кшталт Youtube. Відповідно ці зміни сприймаються як реакція на певні загрози із Заходу, але там немає жодної реакції на ті загрози, які зараз існують на сході Європи», — сказав він і висловив сподівання побачити їх у наступних редакціях європейського документа.
Ігор Розкладай, головний експерт РПР-медіа, також згодився, що доки на сході України триває воєнний конфлікт, питання інформаційної безпеки залишається ключовим для нашої країни в усіх сферах діяльності. І саме із цим пов’язане головне завдання робочої групи, що розробляє нову редакцію законопроекту, оскільки в цьому документі має бути досягнуто балансу між урахуванням західної практики і специфікою ситуації на сході України.
Він представив законопроект, який нині перебуває на етапі зведення пропозицій від представників індустрії. Одним із його завдань Ігор Розкладай назвав збільшення повноважень регулятора та його незалежності, що збігається із баченням європейських колег. Також у проекті закону пропонуються зміни стосовно ліцензування, реєстрації, співрегулювання, процедури обрання членів Національної ради тощо.
У зв’язку з початком передвиборного процесу, зазначив медіа-юрист, часу на його доопрацювання залишилося значно менше, ніж вони розраховували. Тому робоча група докладатиме максимальні зусилля, аби встигнути підготувати законопроект уже до кінця липня, щоб парламентарі розглянули його цього року.
Після узгодження проекту закону із представниками медіа-сфери, далі його передадуть на експертизу європейських фахівців.
Із текстом пропозицій змін до Директиви англійською мовою можна ознайомитися на сайті Національної ради.
