А гривні – 22! І це не курс, а вік

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Цікавий ролик мені трапився. «Хроніки незалежності», дуже стисло про гривню.

І якось навернуло на згадки…

Зараз цього, мабуть, ніхто не відчуває. Подумаєш, гривня, гроші – як гроші. А як я радів у вересні 1996 р., коли взяв у руки самі найперші гривні! Валюта! Справжня! Наша! Не купоно-карбованці, які було страшно у воду упустити, і які діти (хто вмів малювати) перемальовували «по-приколу». А справжні купюри, повноцінні гроші Незалежної України. Це як… ознака справжності та повноцінності.



Ви не звертали увагу, що кожна країна, яка відривається від імперії, одним з перших завдань собі ставить впровадження власної валюти? Бо гроші – кров економки. Одна з ознак її незалежності. Бо розраховуючись грішми іншої держави, працюєш на ту саму державу. Кучма це добре розумів, і тоді українська влада справді спрацювала на відмінно. До речі, ми проходили це ще у 1918 р. до впровадження тодішніх карбованців і гривень гетьманом Скоропадським. Ми пройшли це і в 1991-1992 р. – до впровадження безготівкового карбованця. А в 96-му зробили це вже остаточно та дуже якісно.

Економіка та фінансова система України встояли у кризу 1998 р., і хоча гривня й похитнулася, все ж таки про дефолт навіть ніхто й не казав. Гривня не змогла встояти у 2008-му. У 2014-2015 р.р. нашу валюту гнобили свідомо, але ми вистояли.

22 роки гривня існує. Існуватиме й надалі!

Поділитися:
Share

Share