Новий курс…

Гліб Бабіч
Глеб Бабич

Є люди, яким нічого не доведеш.

Вони будуть чіплятися зубами за свої ілюзії, як за борт корабля, який тоне.
І вибирати собі “надійних поводирів” з товариства канібалів.

Ну, або “випробуваного капітана”.
Випробуваного тому, що з ним вже йшли на дно. Але не дійшли.
Капітана встигли помітити в той момент, коли він вантажив на єдину цілу шлюпку відкручені штурвал і компас.
І перли з ним, власне, на скелі.



Але віра – страшна сила. Навіть булькаючи останніми ковтками повітря, багато хто буде чекати що ось-ось… ще трохи… треба дати “капітану” ще один шанс… він же обіцяв… курс же ж новий… все ж повинно було бути просто…

Все буде просто, як потонути.
Дехто навіть встигне виринути ще раз, щоб подивитися на кокетливу корму рятувального бота. На який помістився тільки капітан і все цінне суднове майно.
Хтось встигне виматюкатися з досадою. Але на дно піде першим. А досада ще трохи погойдається на хвилях, для науки …

Ті, що йдуть “новим курсом”, йдіть собі на ***. У сенсі, на дно.
Слідом за вашим казковим капітаном. Косою дорогою.

А ми вже це пробували. Досить.

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial