Слово Президента на VII Національному молитовному сніданку (фото, відео)

 

Ваша Святосте!

Ваші блаженства!



Дорогі друзі, дорогі брати і сестри!

Важко уявити – сьогодні вже сьомий молитовний сніданок.

З кожним молитовним сніданком Україна стає ближче до Бога. Зараз, коли ми бачимо цифру у 1030 років Хрещення Київської України-Русі, я дуже добре пам’ятаю 1988 рік, коми святкували тисячоліття. І ніхто уявити собі не міг, що через 30 років Україна буде незалежною, Україна відбудеться як держава, і нам як повітря буде потрібна Єдина Помісна Православна Українська Церква.

Чому це так важливо? Тому, що кожен з нас розуміє – без церкви немає держави. Без церкви нема нації. І Церква абсолютно важливий атрибут суверенної, незалежної України. І саме тому ми так молимося і боремося за Церкву.

Конгресмен Лої казав про силу молитви – друзі, шість місяців тому ніхто в цьому залі уявити не міг, що ми так близько підійдемо до Томосу — Його Всесвятість і Патріарх Константинопольський і Синод Вселенського патріархату має нарешті прийняти рішення щодо надання Томосу щодо Помісної Церкви великій європейській 45-мільйонній нації – нації українців.

Ви спитаєте мене, чому це стало можливим. А тому, про що говорив пан конгресмен, – сила молитви.

Я абсолютно переконаний – без Божої допомоги ми б не змогли зробити й кроку. Сила молитви була тоді, коли ми молилися про перемогу Революції Гідності. Тоді теж казали, що це не можливо. Що влада сильна як ніколи – народ ніколи не переможе. І Господь почув нашу молитву.

Сила молитви була й тоді, коли наші війська виходили з оточення під Ізварино і під Довжанським. Казали, що вони будуть в оточенні, і ніхто з них не спасеться.

Сила молитви була й 15 лютого 2015 року під час виходу наших військ з-під Дебальцевого. Уявити собі не можете, як всю ніч я не міг заснути і молився про те, щоб Господь дав нам спасіння. І незважаючи на те, що ворог думав, що ми в оточенні, ми вийшли і зберегли наші сили.

Сила молитви була й тоді, коли ми проводили реформи, які рішуче змінювали нашу країну. І теж казали, що це неможливо, тому що за 26 років до того ніхто не міг проводити цих законів. І ми досягнули цього.

Сила молитви була тоді, коли в президентському офісі я сиджу напроти керівників всіх фракцій українського парламенту, і мені кажуть: «Пане Президенте, ну, навіщо ви кажете? Ніколи не буде того безвізу, ніхто нам його не дасть. В Європі проблеми з біженцями, вони мають величезні внутрішні проблеми, і ніхто не піде на ризик для того, щоб надати право безвізових подорожей великому українському народу». Це точно не відбулося б без допомоги Бога.

З Божою допомогою ми побудували українську армію. Як кажуть, одну з найбільш ефективних у Європі. І сьогодні вона є гарантом і оплотом нашої незалежності. Ми ні на кого не збираємося нападати, але українська армія здатна захистити на сьогоднішній день українську землю, український суверенітет, українську територіальну цілісність. І вперше в українській армії з’явилися капелани для того, щоб нести слово Боже, чого не було до цього ніколи. Я точно впевнений, що це правильне рішення, і це рішення допомагає нам боротися за рідну землю і перемагати. Сила молитви.

У цьому залі зібралися люди, які не просто вірять в Бога – це дуже важливо, я хочу подякувати за те, що ви вірите в Україну. І ця віра, разом з вірою в Бога допомагає і буде допомагати нам перемагати.

Ви сьогодні згадували Радянський Союз. Ключова позиція всієї нашої команди, всього українського народу сказати останнє «прощавай» Радянському Союзу і ніколи туди не повертатися. Сказати останнє «прощавай» російській імперії і ніколи туди не повертатися.

Об’єднатися всім і привести велику українську націю назад до Європи, до європейської родини, бо ми звідти. І завжди мріяли повернутися туди. І те, що зроблено за останні чотири роки, це є величезне досягнення кожного з вас.

Друзі, п’ять років тому вдвічі менше людей пишалися, що вони спілкуються українською мовою. П’ять років тому на телеканалах України була лише російська мова, російські фільми. Вчора я повернувся з відкриття в «Мистецькому Арсеналі» книжкового форуму. П’ять років тому у нас всі книжки були російською мовою. І п’ять років тому півтори тисячі пам’ятників Леніна стояли по всій Україні. Подивіться, яку дистанцію ми пройшли: запроваджені квоти на українську мову на телебаченні, запроваджені квоти на українську мову на радіо, публіцисти, письменники кажуть, що на сьогоднішній день набагато легше стало писати і друкувати книги. Чому? Та тільки тому, що держава допомагає, тому, що їх читають. А книги мертві, якщо їх не читають. І це наш з вами здобуток.

І сьогодні, під час поїздки в Івано-Франківськ я підпишу Указ про проголошення десятиріччя української мови з абсолютно чіткими кроками, що ми маємо зробити за ці десять років.

Я хотів би згадати, як ми минулого року святкували 500-річчя реформаторства. Друзі, теж не можна було собі уявити, щоб в Україні на державному рівні відбулося таке святкування. І я хочу привітати кожного з вас, що ми так гідно сьогодні повертаємо країну до Бога. Це надзвичайно важливо.

І приємно відзначити ініціативу протестантських церков і Українського біблійного товариства, яка була підтримана Всеукраїнською радою церков і релігійних організацій про проведення Року слова Божого в Україні. П’ять років тому це уявити собі не можна було.

Подивіться, як ми змінилися за ці п’ять років.

Я вітаю проведення Національного дня молитви за Україну, який відбудеться найближчої суботи. І ми пишаємося, що в Україні найскладніше питання співжиття релігій і культур завжди вирішувалося мирно, без насильства, у правовому полі.

Єдине, що порушило наш внутрішній мир, – це є російська агресія. Грубо порушуючи міжнародне право, підло анексувавши незаконно Крим, напала на Сході нашої країни. І я хотів би висловити величезну вдячність усім представникам церков, які щоденно допомагають нам у молитві за армію, в молитві за Україну і вирішенні величезної кількості соціальних проблем, які породжені війною. Всіх тимчасово переміщених осіб запрошують до церкви для того, щоб спільною молитвою допомогти людям і Україні.

Я наголошую на тому, що я є оптимістом. Я наголошую на тому, що у нас, я впевнений і молюсь про це, коли буде Єдина Помісна Українська Православна Церква – у нас не буде улюбленої церкви держави. У нас всі церкви будуть рівні перед Законом. І церква буде відділена від держави. І ми збережемо конфесійні права кожного громадянина обирати свою дорогу до Бога. Але, як я вже казав у Парламенті, я дякую Парламенту за те, що він підтримав моє звернення до Вселенського Патріарха майже одноголосно, лише одна фракція була проти. Я дякую за те, що ми з вами зберегли спокій у Парламенті – ми не допустили там бійки і крові. Я дякую за вашу мудрість. Я дякую Українському народу, який не піддасться на провокації.

І там, у тому Парламенті, я сказав дуже важливу річ: церква має бути відділена від держави, але в першу чергу – від сусідньої держави, країни-агресора, якій ми не маємо дати права працювати п’ятою колоною, бо це наша з вами відповідальність за Україну, яку ми любимо понад усе.

Я абсолютно переконаний, що з нами воля Божа, з нами допомога Божа. І з нашою боротьбою, з нашою спільною молитвою український народ має, він заслужив це, він заплатив за це дуже високу ціну, отримати Томос від Вселенського Патріарха і дуже відповідально створити те, чого ми були позбавлені більше трьохсот років. Триста років мріяла наша нація отримати свою Церкву і завершити створення незалежної, суверенної, фантастичної, європейської держави Україна.

Слава Гоподу Богу і слава Україні!

Джерело

Share

WP Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Social media & sharing icons powered by UltimatelySocial