Юля обіцяє комунізм

Дмитро Вовнянко

Мене нечувано збурила наведена реклама ВО «Батьківщина». Чому? Бо попри разючу очевидність сказаного, насправді ця реклама – нахабна брехня в очі тисяч громадян, які, на жаль, цього не розуміють. Я готовий поклястися, що ані роботи, ані гідної з/п політсила Тимошенко молоді не дасть і молодь їхатиме з України так само, як їхала, не менше. За будь-якого президента.

Чому? Дуже просто.

Почнемо з першого – з роботи. Вітаю всіх – роботи в Україні до біса. Заходимо на сайти Work.ua і бачимо неймовірну кількість незайнятих вакансій. Є робота? Є. Але ця робота не влаштовує громадян зарплатнею, умовами роботи, географічним положенням, тощо. Так?

Питання, як це готова виправити Юлія Володимирівна? Завести в країну гроші, які надали б можливість підприємцям безболісно кредитуватися і тим створювати нові й нові робочі місця? Заведе інвестиції?

Відповідь – нереально!

Єдиний засіб, яким Юль-Володимирівна справді може завести інвестиції – це підписати з Москвою безумовну і остаточну капітуляцію, остаточно злити Москві ВЕСЬ Крим і ВЕСЬ Донбас (а не ту третинку, яку Росія завоювала зараз) і прийняти Путіна в Києві, аби під трибуною з нею і ним, замість маршу коробок десантників і нацгвардійців, як зараз, натовп дуркуватих грицьків і цицястих марічок вжарював б гопака. Перед панами…

Бо наразі, поки під нашим східним кордоном танки Москви, жодна притомна корпорація до нас не зайде. Головна причина того, що до нас не йде інвестор, не та, що в нас корупція (вона скрізь є), а та, що ми в зоні ризику. У нас діючий фронт, який щомиті може запалати по-дорослому. Навіть якщо ми звільнимо окуповані терени – Москва з танками нікуди не подінеться. А якщо розколеться – за нашим східним кордоном постане взагалі хаос. Дике поле. Це – наше прокляття. Інвестувати в таку країну ніхто не хоче.

Ніхто не хоче інвестувати у країну, де інвестиційні зобов’язання нічого не коштують – і тут найбільші питання якраз до Юлії Володимирівни. Це вона виставила Україну ненадійним партнером, коли виперла з Чорноморського шельфу компанію Vanco, а по ходу з нею – кілька американських і британських компаній, які вже там працювали. Це Юль-Володимирівна спершу продавила приватизацію ОПЗ, а потім сама ж скасувала її результати, бо не сподобалися. Хто буде працювати з ТАКОЮ владою?

Робота буде створюватися, але повільно і поступово – як зараз. Дива не буде. А тепер – з/п.

За західним кордоном України існує така країна Польща. З погляду багатьох наших громадян там УЖЕ є і робота, і гідна з/п. За логікою пересічний поляк мусить лишитися вдома і балдіти від умов проживання у своїй країні. Так? А нічого подібного. При тому, що перевищення народжуваності над смертністю у Польщі у 2017 р. склало 22 тис. осіб, населення Польщі зросло лише на 7,3 тис. А 14,7 тис. осіб з Польщі просто уїхали. Насправді – більше, ті 7,3 тис. зростання частково забезпечені еміграцією з України, Білорусі, Росії тощо. У Польщі з 38,6 мільйонів населення працездатне населення становило 45,6%. Очевидно, «пересічний поляк» у Польщі стрімко старіє. Значна частина населення щороку виїздить до Британії, Ірландії, Німеччини, США, тощо. Виїжджають у першу чергу найкращі працівники і… молодь. Ота сама, аби утримати яку, ніби треба «гідних з/п».

Правда така. «Мало» для щастя треба тільки жебракові. Людина ж з гарним достатком чим більше має, тим більше хочеться. Нація стає тим багатшою, чим професійніша її робоча сила – а отже на Заході та сила може заробляти більше. Відтак, вона виїздить туди, де краще. Що там казати, якщо пересічний американець за життя місце проживання міняє двічі, якщо немає роботи там, де живеш, їдеш туди, де робота є. Кинуті містечка, розорені підприємства, безробіття – у США це теж є. Забули?

Агов, українці! Скільки з вас готові їхати в Хмельницьку область, якщо роботи нема у Запоріжжі? Щось мені підказує, що настільки мобільні громадяни їдуть зразу у Європу – там у будь-якому разі краще. І іхатимуть далі.

І процес цей – не зупинити, доведено Польщею. Не зупинити, допоки Захід не насититься емігрантами настільки, що почне виставляти для них обмеження, як зараз це робить Британія. Процес уже поступово іде.

Тож висновок. Обіцянка ВО «Батьківщини» – повний абсурд і обдурення громадян. Обіцяти залишити молодь в Україні роботою (яка невідомо звідки візьметься) і гідною з/п (для кого гідною?) це те саме, що обіцяти по квартирі кожному люмпену, або… землю кожному селянинові. Як у 1917 р.

Чистий більшовизм – лише у новій обгортці.

Це вже другий «комунізм», який нам обіцяє політсила Юлії Тимошенко. Перший був – обіцянка скасувати борги боржникам за комуналку (читай, гасло – «за комуналку не плати – Юля спише!») Мені вже всерйоз цікаво, українці настільки забули чим закінчуються обіцянки комунізму?

Чи таки пригадають?

Автор