Я тебе породив…

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Представник МЗС Росії Марія Захарова звинуватила британські спецслужби у вбивстві Григорія Распутіна, імператора Павла І і Патриса Лумумби.

Поясніть хто-небудь гаспаже Захаровой, що Британія, руками підданих їхньої корони, також:

  • створила торгівлю Москви з Європою через Північне море;
  • побудувала на Уралі металургійні заводи, за Петра І прихватизовані Демідовим;
  • навчила тубульців у Московії розводити і прясти льон, аби купувати льняне прядиво для канатів;
  • забезпечила Московії ринок для лісу і воску, з чого й почалася розбудова російської імперії;
  • перша почала розвідку торгівельного шляху по Волзі в Персію.

Ніхто не звертав уваги, що гроші на геополітичні проекти в Івана Грозного з’явилися після експедиції Ченслора і появи Московської компанії? А от. Перш ніж стати “бензоколонкою”, вони були “лісопильнею”.

Петро І почав Північну війну проти Швеції (яка його не чіпала) після відвідин Англії і Голландії, і єдиними двома країнами, які від тої війни реально виграли, були Англія і Голландія – обидві позбулися Швеції на торговому шляху через Балтику для російського лісу, металу і прядива (сировина для кораблів і зброї). Руками вщент розореної Москви позбулися. Здається, співгромадяни гаспажи Захарової нині цим сильно пишаються, хіба ні?

Всі російсько-турецькі війни дивним чином послаблювали сировинний придаток Франці (Туреччину), що знову таки створювало профіт у першу чергу для Британії – Франція була її довічним конкурентом. А розширення Російської імперії на Захід припинилося після Кримської війни – коли англійці Росію дуже боляче луснули по носі, заборонивши їй мати на Чорному морі військовий флот.

Велич Росії, якою так пишаються співгромадяни гаспажи Захаровой, має цілком конкретну причину – економічні інтереси Великої Британії. Тож саме Британія має всі підстави сказати щось типу: “Я тебе породив – я тебе і уб’ю”.

Не варто забувати про це.

 

На заставці – Литовченко А.Д. Іван Грозний показує скарби англійському послу Горсею. 1875 рік. Російський музей, Санкт-Петербург

Автор