Проект меморіалу Героїв Небесної Сотні офіційно представили громадськості
6 березня в київському Будинку архітектора офіційно презентували проект майбутнього меморіалу Героїв Небесної Сотні. Конкурс на визначення найкращого проекту було оголошено 23 жовтня наказом Міністерства культури, а результати у першій його номінації “Меморіал Героїв Небесної Сотні” оприлюднено 20 лютого.
Міжнародний відкритий архітектурний конкурс проектів на кращу проектну пропозицію щодо об’єкта “Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності” усе ще триває. На другій стадії обирають проект у номінації “Музей Революції Гідності”.
На конкурс у першій номінації подано 9 проектів із різних країн світу. Проекти подавалися анонімно згідно з правилами проведення міжнародних архітектурних конкурсів. 15 лютого 2018 року на майдані Незалежності відкрилася виставка конкурсних проектів у номінації “Меморіал Героїв Небесної Сотні”. Із 15 лютого почалося громадське обговорення конкурсних проектів. Усі проекти, подані на конкурс, викладено в Інтернеті на офіційному веб-сайті замовника конкурсу – Міністерства культури України. Зауваження та пропозиції від громадськості надсилали на електронну адресу Міністерства культури до 25 лютого 2018 року. Із 22 лютого до 22 березня 2018 року оригінали конкурсних проектів (макети, колажі матеріалів, креслення та пояснювальні записки) експонуються в Будинку архітектора.
За результатами засідання міжнародного повноважного та незалежного журі конкурсу в номінації “Меморіал Героїв Небесної Сотні” визначено лауреатів конкурсу:
- премія (переможець конкурсу) – проект № 6008, архітектурне бюро “MI-studio”, авторський колектив: Ірина Волинець (Львів, Україна), Марія Процик (Роттердам, Нідерланди) – архітектори;
- премія – проект № 6004, архітектурне бюро “blauraum”, авторський колектив: Рудігер Ібель, Волкер Хальбах, Карстен Венус – архітектори (Гамбург, Німеччина);
- премія – проект № 6001 архітектурне бюро “Atelier Schmelzer. Weber”, авторський колектив: Петер Вебер, Пауль Шмельцер – архітектори, Андреас Тойре – скульптор (Дрезден, Німеччина).
На презентації та обговоренні проекту меморіалу були присутні член авторського колективу стосовно проекту-переможця, керівний партнер компанії – організатора конкурсу, представники журі, влади, професійної спільноти та громадськості. Окрім проекту, який виборов перше місце в конкурсі, презентовано та прокоментовано проекти, які здобули другу й третю премії конкурсу.
“Відбувся перший в Україні архітектурний конкурс на такому рівні із залученням дванадцяти країн. Його організувала одна з провідних компаній світу. Роботи оцінювало незалежне журі. Вибирали не імена, не країни, а проекти. Ніхто не знав, що цей одноголосно обраний проект – український, але мені приємно, що переміг саме він. Важливо, що впродовж конкурсу йшов постійний діалог із родичами полеглих. Важливо, щоб їм проект був до серця. Бо коли йдеться про вшанування пам’яті людей, то запитують родину, а не лишень архітекторів”, – такими словами відкрив обговорення Євген Нищук, міністр культури України та член журі конкурсу.
Міністрові було поставлено багато питань із зали. Найчастіше запитували, чому до організаторів конкурсу не включили Національну спілку архітекторів України та чи здатні іноземці, які забезпечують організацію цього конкурсу, повною мірою взяти до уваги особливості його проведення в Україні, чи зуміють вони пройнятися болем і трагізмом подій Євромайдану, осягнути його значення для українців.
“Ми чекали місяць, коли українська компанія подасться на конкурс і візьметься його провести. Двічі подовжували строки. Ми й хотіли українську, бо це могло б обійтися дешевше. Але якщо не зголосилася українська компанія, то як змушувати? Тому відповідь на це питання – у площині юридичної процедури. Можу заспокоїти, що розміщення офісу компанії-організатора та національність працівників ніяк не впливають на проходження проектів, які подаються на конкурс. Це питання – до журі. А журі було сформовано відкрито”, – відповів міністр.
“Правила проведення архітектурних конкурсів регулюються постановою Кабінету Міністрів, яка визначає, хто та як проводить, як установлюються результати, – сказала Тамара Мазур, юрист, заступниця міністра культури. – Окрім того, Україна – член ЮНЕСКО, отже, підписала міжнародні конвенції, які ми зобов’язані виконувати. Порядок проведення міжнародних архітектурних конкурсів регулюється одним із таких міжнародних документів, яких ми теж дотрималися. Щоб відібрати професійну організацію з досвідом проведення архітектурних конкурсів, ми провели тендер. Справді, на нього, хоч оголошували двічі, ніхто з українських компаній не подався, зате подалася міжнародна компанія з величезним досвідом проведення таких конкурсів. Це чи не перший в Україні архітектурний конкурс, який пройшов згідно з усіма світовими стандартами. Щодо участі Національної спілки архітекторів претензій немає. Міністерство культури надіслало відповідні листи. Національна спілка архітекторів дала згоду брати участь у конкурсі, визначила свого представника в конкурсну комісію, надала офіційний лист підтримки й у встановленому порядку погодила умови проведення конкурсу. Також отримано рекомендації Міжнародної спілки архітекторів. Це один із найпрозоріших конкурсів у нашій країні. Це приклад. Про результати можемо дискутувати, але міжнародні правила кажуть, що рішення приймає незалежне архітектурне журі. Професіонали прийняли таке. Очевидно, держава буде його втілювати”.
