Мое письмо украинским пленникам Кремля
Друже! Це мої слова, що я знайшов для твоєї підтримки!
Найзнаковішим українським в’язнем в полоні у лаптєвих був кошовий Запорізької Січі Петро Калнишевський. Коли російські війська по-зрадницьки оточили Січ, вони пообіцяли козакам збереження життя і свободи. Петро Калнишевський повірив цим обіцянкам і наказав козакам скласти зброю. За це московити його віддячили: Січ розграбували і зруйнували, старшину заарештували й вислали. А самого кошового заслали на Соловки і посадили в яму (1 градус північної широти до полярного кола, острови посеред океану). Калнишевський на той момент – 84-річний дід. Хотіли принизити і заморити, але Калнишевський прожив в полоні ще 27 років. Випустили його з ями у віці 111 років.
До нього в російському полоні в Тобольську побував Іван Сірко.
У Нерчинск був висланий Максим Залізняк, також схоплений підлістю і обманом.
Був висланий з України Тарас Шевченко.
Були десятки і сотні тисяч інших. У російській імперії, ссср і в сучасній рф. За часів сесесер москва виселила цвіт нації: поетів, письменників, істориків, композиторів, духовенство… Пізніше в 50-х одних тільки бандерівців і членів їх сімей було вислано десятки тисяч.
І так аж до сьогоднішнього дня, коли в російському полоні утримуєтесь ви – наші сучасники.
Сьогодні, як і чверть тисячоліття тому, окупант намагається зламати вас морально і фізично.
Якщо Шевченка гнобили забороною писати і спілкуватися, Калнишевського гноїли холодом, він жив в ямі, де ці нелюди змусили його справляти нужду, то Рахману ці нелюдки ламали плоскогубцями пальці і намагалися зламати морально, виводячи на обмін і в останній момент розповідали перед телекамерами, що Україна його зрадила і не бажає забирати.
Кузьміних схиляли до переходу на бік росіян, а коли виводили до камер, він дивився, які перед ним телеканали “щоб не сказати щось, що буде використано проти моєї країни”.
Історію Гени Афанасьєва знають всі, та ви й самі таких історій багато можете розказати.
А Ігоря Брановицького, що навіть не грав роль, що прогинається під них, руда мавпа просто вбила.
Всі ці люди продемонстрували в полоні силу українського духу. Вони показали саме той приклад, який народи вписують в свою історію і виховують на ньому нащадків.
І тому всі ви варті пам’ятника.
І такий пам’ятник колись обов’язково буде встановлений. Калнишевському і багатьом іншим українським в’язням, які пройшли полон численних наших ворогів, каторгу, крайню безнадію, але не зламалися. І звільненим, і загиблим.
І таким як Самійло Кішка, який 25 років махав веслом, прикутий до турецькою галери, а на 26-й рік підняв повстання, перебив охорону і поплив додому. А багато хто б на його місці змирився…
І таким як депутат Рибак, який дратував ущєрбноє бидло одним своїм гідним виглядом.
Як тут не згадати Зализняка і Гонту. Моськи їх теж схопили підлістю і обманом – Зализняка вислали, а Гонту видали полякам. А ті присудили йому екзекуцію для залякування інших. Але не довели до кінця, бо ефект був не той, бранець замість того, щоб кричати і повчати криками непокірних тубільців, не повівши бровами сказав: казали – буде боляче, а воно лоскотно.
Будуть на цьому пам’ятнику герої Холодного Яру, які в лук’янівському СІЗО підняли повстання і перебили частину охорони, а коли втекти не вдалося, обнялися, попрощалися і вистрелили один в одного.
Як тут не згадати Микиту Галагана, який не просто потрапив в полон і витримав тортури, а зголосився на це добровольцем! Він свідомо пішов на полон і тортури, щоб дезінформувати поляків, і в підсумку завів-таки їх 25-тисячну армію в засідку Хмельницького. Але загинув сам.
Йосиф (Сліпий) відбув 18 років у радянських таборах, але так і не зрадив свою віру на наполегливі пропозиції перейти в кгбшну церкву.
Все це – приклади незламності в полоні у ворога. Можливо, щось ви знали, а щось ні. Але дізнавшись, вам буде легше переносити свій полон.
Знайте! Поки вас утримує ворог, сьогодні Україна змінюється. Ми швидко реформуємося і рухаємося в напрямку ЄС і Заходу. Україна вже отримала безвізовий режим, Асоціацію, зміцнює армію, закриває корупційні дірки на десятки мільярдів гривень. Топові європейські та американські лідери визнають, що Україна за останні 3 роки зробила більше, ніж за минулі 23. Хоча і всі сходяться, що ще дуже багато потрібно зробити.
Будьте впевнені, що сьогодні Україна рухається своїм шляхом швидше ніж коли б то не було. Не дивлячись на війну, на опір системи і закостенілість суспільства. Не дивлячись на протидію в медіа.
І ми обов’язково переможемо, а ви будете на волі!
Сил вам і терпіння.
Ми не забуваємо про вас.
Джон Сміт Fb. 22.02.2018.
Призываю всех присоединиться к инициативе Геннадія Афанасьєва и написать свое письмо. Детальнее об этом здесь.
