Знову про журналістів
Більшість наших журналістів (а чи наші вони) за копійку можуть продати все – від якось дрібниці до Батьківщини.
Здати позиції військ – без проблем, розкрити великі і не дуже державні таємниці – та завжди будь ласка, підставити політика, бізнесмена, військового, чи просту людину – а скільки заплатите?
Але ще гірше, коли журналіст стає політиком. В Україні це диявольська суміш. Закони математики тихенько плачуть: два мінуси дають в сумі не плюс, а якусь моральну і професійну прірву.
Я розумію, зараз журнашлюхи прикриваються посвідченням журналіста (хто ж посягне на свободу слова). Про те останнє твердження стосується офіційних органів, а от по *лу від простого юзера отримати можна запросто. А градус ненависті до журнашлюх такий, що скоро громадяни при зустрічі просто пи*итимуть цих популярних писак, навіть не заглядаючи у посвідчення.
