«Посмотрітє, во что оні прєвратілі страну»
Рік тому мене викликали на бригадні навчання, де одягнули як пупсіка у все нове і якісне, на трьох полігонах повправлялися у стрільбах з 122-мм, а добового сухпаю моєму центнеру вистачало на півтори доби.
Кажуть знову тре скоро повторити, щоб не зажирів.
Всього в 2017 році було проведено більше 20 бригадних навчань та близько 100 батальйонних.
Цього року в їдальні однієї в/ч в Маріуполі можна було обирати з декількох видів салатів та каш, а м’яса я попросив покласти вдвічі менше, ніж збиралася жіночка на роздачі.
А в самому місті у відомому закладі не виявилося місць, щоб повечеряти.
В Запоріжжі я не зміг припаркуватися біля маркету коло свого дому, а потім на автомийці ще прийшлося записуватися на наступний день “бо всьо розписано”.
Кажуть, цього року буде збудовано біля 100 гуртожитків для військових у прифронтових областях.
І ще є інформація, що українцями було отримано біля 4 млн. біометричних паспортів.
Мабуть, на останні гроші, щоб виїхати у Польщу “на клубніку”.
Можна щоб під час війни без продовольчих карток і військового стану було краще?
Можна, якщо б ті паспорти видавали через військкомати, – тоді б на армію витрачалось менше завдяки набагато дешевшим за контрактників призовникам.
Шкода, що я не хунта, бо я б так і зробив, – бо щось забагато розвелося нитиків, які за своїм “долар па 8” і “нізкіє таріфи” не бачать війну.
