Время начищать сапоги
На фоне активизации событий идет активизация люмпена в каментах.
“Скоро придет наше время”, “будем вас бить ногами”, “будет вешать”, “будет стрелять”, “будем вас лечить принудительно”. Когда мы пишем о том, что нынешние события вполне могут привести к повторению событий столетней давности, мы предполагаем, что все такую перспективу воспринимают так же, как и мы – с ужасом. Не все.
Шариковы такую перспективу ПРЕДВКУШАЮТ. Они на нее молятся, они ее ждут.
Потому что сладенько это для шариковых – бить ногами и вешать. Сладенько.
Они будут писать, что пленки с Саакашвили-Курченко – фейк, что такого не было, и прочее бла-бла-бла. Будут писать, не веря в свою писанину.
Правда в том, что им ПЛЕВАТЬ. Фейк-шмейк, Курченко-Шмурченко. Да хоть Путин. Ведь запоребрик – их союзники. Уж кто-кто, а запоребрик им точно не будет мешать вешать. Это не “гнилая Европа”. Запоребрик наоборот поможет – пришлет Моторолу-2, как прислал в 1918. С технологиями “на подвал!”, “скрутить руки проволокой и расстрелять”, “взрезать животы, набить песком и утопить” – мы всё это видели. И они всё это видели. И желают воплотить.
Чем они хуже донбасского люмпена?
Звоночки звенели и раньше.
“Нам нужно свое ДНР, только правильное – патриотическое”, “Если скинуть эту власть, то удержать потом власть во всей Украине не выйдет, а в паре областей получится” – это уже писали пару лет назад.
Прорыв границы, как это было на Донбассе, – три месяца назад.
Остановили авто СБУ, как на Донбассе останавливали БТРы, – вчера.
“Я не признаю Порошенко” – что в этом нового? Террористы уже четвертый год не признают.
“Это был переворот!” – и снова здравствуйте!
Путину уже не надо вводить войска.
И не надо заряжать ДНР на Киев.
Ведь ДНР уже здесь.
Не про саакашвілі. Про наслідки.
Мусимо визнати, що українське суспільство / блогосфера втратили частину громадян / учасників.
З ними відбулося рівно те, що відбулося з т.з. “ватніками” на Донбасі чи в Криму в 2014 році.
Вони просто стали (а хтось завжди був) зрадниками і ворогами своєї країни.
Сподіваюсь, це не надовго і дехто прийде до тями.
Звісно, ніхто не зобов’язаний вірити ГПУ чи СБУ. Хоча в нормальній державі, попри проблеми кожної з них, недовіра громадян до спецслужб взагалі не розглядається. Бо це основа держави, основа суспільної і державної безпеки.
Але всі ми пережили багато чого, багато чого бачили, тому нехай… Приймається. Люди мають право не вірити ГПУ і СБУ.
Але ніхто ж і не змушує вірити, тим більше сліпо вірити.
Можна ж прийняти інформацію до уваги, зробити якісь висновки, скоригувати якісь дії, слова, поведінку?
Маю на увазі абсолютно прості речі, наприклад:
Я продовжую вірити Саакашвілі тому що… Що?
СБУ/ГПУ бреше, що це гроші Курченка. Насправді Саакашвілі фінансував прорив (звозив ТВ, людей, купляв квитки, годував, листівки, плакати) за свої гроші, які він заробив…
Де заробив? Де він працював останні 3 роки? І, в принципі, після 2013 року? За які гроші орендує квартиру в Києві, платячи $6000 в місяць?
Чи, наприклад:
Я не вірю ролику СБУ тому що:
СБУ фальсифікувала прослушку з БУКом, який збив Боінг, чи СБУ фальсифікувала інші подібні прослушки.
Так було? Чи ні?
Що фальсифікувало СБУ? Які причини не довіряти на цей раз?
Але замість відповіді на елементарні логічні запитання, ці люди несуть щось таке, що абсолютно не вкладається в будь-які рамки здорового глузду.
То намагаються висміяти, то намагаються безапеляційно стверджувати про “фальсифікацію” (типу якийсь валянок з інтернету може виявити фальсифікацію голосу/відео, не знаючи навіть того, що для цього треба мати, як мінімум, записувальний пристрій і оригінал), то намагаються перевести стрілки на чергового винуватця, який не сидить і т.д.
Тому ми втратили цих людей.
Бо ці люди втратили не тільки здоровий глузд, а й інстинкт самозбереження.
Уявіть, це приблизно те ж саме, що показувати людині запис передавання грошей для замовного вбивства її мами/батька (приблизно те ж саме мав виконати Саакашвілі з Україною), а людина замість хоч мінімально адекватної реакції починає ржати і “шутіть”, з бризками слини з рота доводити, що це “фейк”, чи казати, що не можна садити ймовірного вбивцю мами, бо Ахметов/Труханов/Єфремов не сидить.
Так, той, хто показує таке відео, може мати свої інтереси (а може і не мати), людина може йому не довіряти, але не приймати це до уваги… це поза межами.
Це пояснюється лише тим, що ці люди або чужа агентура, або зрадники, або просто психічно нездорові. Інших пояснень немає.
Мусимо визнати, що ми, станом на зараз, втратили цих людей, вони не з Україною, вони з ворогом.
Все мы знали, что, например, нардепы Колесниченко и Царев украинофобы и агенты влияния.
Правда, пришлось пережить аннексию и оккупацию, чтобы теперь махать кулаками после драки, а они свою роль сыграли, и этих парней не достать.
Теперь такую же роль играют агенты законспирированные под некоторых комбатов, мессий, галицьких иезуитов и Егора Соболева тощо.
При этом, чуть шо, они орут славуукраине и заворачиваются во флаги.
Надеюсь, генпрокурор сегодня [05.12.2017 – ред.] не блефовал, и силовики сумеют доказать то, что и так известно всем, и прекратить, в конце концов, влияние московских денег на украинскую политику.
Вопрос жизни или смерти нации.
Если еще раз не хотим увидеть козыряние безлерам.
Хочу съязвить о своих стапятистах обысках и прочих маски-шоу, но не время.
Время начищать сапоги.
