Юля проти Юлі
Ще трохи цікавої статистики. Пересічний наш громадянин – невиправний іждивенець і утриманець. Послуги ЖКГ останні роки держава йому оплачувала на половину і більше.
Дивіться самі.
У 2010 р. закупівельна вартість газу реалізованого населенню складала 26 млрд грн. Скільки з них оплатили громадяни? Відповідь – 12 млрд, 46%. Решту зі своєї кишені дістала держава. Найбільші податки в нас, якщо хтось забув – ПДВ, податок на прибуток і акцизи.
У 2011 р. відповідно – 27 млрд грн. Громадяни оплатили 14 млрд, 52%.
У 2012 р. – 31 млрд. Доля громадян – 12 млрд, 39%.
У 2013 р. – 37 млрд. Доля громадян – 12 млрд, 32%.
У 2014 р. – 33 млрд. Доля громадян – 12 млрд, 36%, це під час війни, коли в пожежному порядку відновлювали армію, нагадую.
Нарешті у минулому 2015 р. – 54 млрд. Доля громадян – 27 млрд, 50%.
Ну? За Януком хтось уже сумує? Жартую.
А тепер питання, коли востаннє українці компенсували більше за 52% вартості спожитого ними газу?
Па-бам!
У 2009 р., тодішній прем’єр низкою заходів добилася ситуації, коли з 18 млрд грн вартості всього спожитого газу громадяни оплатили 10 млрд грн. 56%!!!
І звали цього прем’єра – Юлія Володимирівна Тимошенко!
Тоді бабЮля говорила, що ціна мусить бути ринковою. Нині – що ні.
Юля-прем’єр, проти Юлі-опозиціонера, це щось!
